Здрастуйте. Ось і наближаємось ми до фінішу навчального року. Сценарій випускного з початкової школи, який я вам пропоную, містить багато авторського матеріалу, який ви можете використати при складанні свого сценарію.
Невеличкі поради:
Четвертий клас характерний тим, що в цьому віці діти вже набагато краще розуміють наслідковий зв’язок подій. Вони знають, що попереду їх чекають зміни і великі труднощі. Багато що доведеться починати з чистого аркуша. Наприклад, знайомство з новими педагогами та їх предметами. Більша кількість годин навчання на тиждень, великі вимоги до успішності. Перебуваючи в дитячому садку, діти не до кінця розуміли, що їх чекає у школі. А ось перехід з початкової школи в середню вже більш зрозумілий. Сама система як така не зміниться. Прийдуть нові люди зі своїми вимогами. Зазвичай четвертокласників готують самі вчителі. Наближаючись до заповітної дати, учні майструють якісь вироби, пов’язані з майбутнім святом, вчать вірші, пісні. Хорошим фрагментом ранку буде своєрідна виставка таких саморобок, який-небудь конкурс з цікавими призами. Обов’язково повинні бути присутніми пісні і вірші. Моменти творчості і розвитку фантазії дуже важливі в цей віковий період. Розпочнеться все ще в класній кімнаті . На цей день вона спочатку перетвориться в імітацію гримерки великих зірок, а потім у кімнату з солодким столом і чаюванням.
Доцільно провести церемонію отримання випускниками подарунків. Зовсім не обов’язково вручати презенти на сцені актового залу при масовому скупченні народу. Можете порадувати дітей, зібравшись своїм класом і батьківським колективом у своєму класі. Самі подарунки не повинні бути занадто дорогими. У цьому випадку цінується увагу і пам’ять. Нехай ця річ в майбутньому нагадує про маленьке досягнення і приємне свято. У всіх однокласників подарунки повинні бути ідентичними. Робиться це, щоб уникнути заздрості і образ. Непогано, якщо подарунок буде асоціюватися з навчальним процесом.
Удачі вам!!! Буду дуже рада, якщо вам згодиться щось із запропонованого матеріалу. Читайте, знайомтесь, завантажуйте, користуйтесь на здоров’я!
Звучать позивні, за ними – весела мелодія. Виходять дві дівчинки ведучі.
1ведуча: Слухайте! Слухайте! 2ведуча: І не кажіть,що не чули! 1ведуча: І не кажіть,що не бачили! 2ведуча: Сьогодні у нас свято!
Заходить хлопчик ведучий
Ведучий: Свято? Чому людей тут так багато? 1ведуча: Ти не знаєш? Повинен знати! Всі прийшли відсвяткувати…. Ведучий: Що? Яке свято? 2ведуча: Свято з нагоди закінчення четвертокласниками початкової школи.
Ведуча1: Весна буяє різнобарвним цвітом, Весела й благодатна ця пора. І, поспішаючи на зустріч з літом Прощається із класом дітвора Ведучий: Ні-ні, це зовсім не маленькі діти, Це вже сміливі впевнені пташки, Вони вже можуть далеченько полетіти. Сказано ж: вони – випускники. Ведуча2: Їх зовсім не багато – лиш п’ять учнів: Дівчаток, хлопчиків, серйозних і смішних, Старанних, ввічливих, слухняних і не дуже. Нам всім так хочеться вже глянути на них. Ведучий : То ж ми запрошуємо їх на свято У цей святковий урочистий час. Ми оплесками будемо стрічати. Вітаймо їх: іде четвертий клас!
Під мелодію і оплески заходять четвертокласники
Ведуча1: Отже, знайомтесь! Ведуча2: Якщо , ви, звичайно, не знайомі Ведучий: Веселий! Ведуча1: Дружний! Ведуча2: Пустотливий! Ведучий: Трішечки галасливий! Всі разом : 4 клас! Ведуча1: Погляньте – випускний наш дружний клас, Задумано і радісно всі дивляться на нас Дівчатка, хлопці – стримані й балакуни, Тепер вже не малята, тепер – випускники! Ведуча2: Ось сильна половина класу – Лиш подивіться, що за козаки. Сильні, спритні – видно це одразу, Ростуть надійні нам захисники. Ведучий: А ось – дівчатка – милі, ніжні, працьовиті Росою із пелюсточок умиті. Розумниці, красуні вони нині Майбутні українські берегині. Ведуча1: Андрійко – чемний і старанний, Хоч в цьому класі він недавно, Його вже встигли полюбити. Бо вміє щиро він дружити. Слухняний і веселий дуже, Ні до кого не байдужий. Ведучий: Ну а це в нас – Віталінка, Гарна дівчинка-перлинка. Любить гратись і співати, Іноді – книжки читати. Весела, радісна і говірка, Тендітна, ніжна і струнка. Ведуча2: Ніби дзиґа наш Сашко, Він один, а ніби сто. Де посієш, там і вродить, Все біжить він, а не ходить. В усьому любить верх тримати І всім у класі керувати. Ведучий: Алінка – дівчинка спокійна, Старанна, ввічлива, надійна. В класі всім допомагає, Танцює гарно і співає. Люблять хлопці її дуже, Та їй поки що байдуже. Ведуча1: Богданчик – хлопець хоч куди, Хоч до рани приклади. Дуже добрий і терплячий, Має він спокійну вдачу. З радістю всім допоможе, Зробить все, що тільки зможе. Добрий день, шановні гості! Раді вас вітати! Всім бажаємо здоров’я Й щастя повну хату. Дорогі мами, тата, дідусі і бабусі! Ми сьогодні зустрілися в тісному крузі На радісне свято – веселе чудове Ваші діти закінчили початкову школу Хай пісня тут лине! Хай сміх скрізь лунає! У кожного радісна усмішка сяє Всі дружні, веселі, радійте за нас. Всі разом : Ми переходимо в 5 клас!
Виконується пісня «Цьом-цьом»
- А я чула, що сьогодні у нас останній урок... - Як то останній?! - Ми прощатимемося з початковою школою. - От і добре! Я вже думав, що ця мука ніколи не скінчиться... - А що ж далі? - Я від старших чув, що на нас чекає старша школа. - А мені розповідали, що там справжнісінька каторга: твори, перекази, контрольні та ще й іспити якісь! - Щось мені вже не хочеться туди... - Давайте краще у початковій школі залишимось, тут ми вже все знаємо, будемо всі відмінниками! - Еге, якби ж так можна було! Але час назад не повернеш... - А ви не знаєте, чому вчителька нам іноді казала: золоті діти? - Мабуть тому, що ми були слухняним. - Тому, що були старанними. - Ні, тому що куди не підемо, за нами золоті верби ростуть.
Виконуються сценки
Сценка1 Учитель (до учня, грізно): Признайся чесно та щиро: хто за тебе робив домашнє завдання?! Учень: Чесно? Учитель: Чесно-пречесно! Учень: Ну, якщо чесно, то не знаю, бо я вчора дуже рано заснув... Сценка2 Учитель: Чому це ти, Петрику, з учителями не вітаєшся? Учень: А я вже вітався! Учитель: Щось я не чула... Учень: А я зранку, тільки-но встану, відразу кажу: "Доброго ранку, вчителі всього світу!" Сценка3 Учитель: І знову ти, Василю, спізнився аж на цілих двадцять хвилин! Що ти вигадаєш на цей раз? Учень: А мені нічого, пане вчителю, й вигадувати не треба - просто я живу за народною мудрістю, а ще - за порадою свого дідуся. Учитель: І що ж це за такі мудрі поради? Учень: Народ говорить: "Поспішиш - людей насмішиш", а народ у нас - мудрець із мудреців! Учитель: Добре, припустимо - я не заперечу... А що ж мудрого ти почув од діда? Учень: А дідусь мені говорить постійно: не поспішай, онучку, - у тебе ще все життя попереду!.. Сценка4 Мама: Синку! Чого це ти раптом так старанно миєш лоба?! Син: Та вчителька сказала вчора, що в мене на лобі написано, коли я не вивчив уроків... Сценка5 Син: Тату! Пам'ятаєш, ти обіцяв мені п'ять гривень, якщо я напишу контрольну на "12"? Тато: Звичайно, пам'ятаю! Ось... (робить спробу залізти за грошима до кишені, син перехоплює його руку) Син: Не спіши, таточку, - вчителька наказала тобі передати, що я зекономив твої грошики!.. Всі разом: Вчитись в школі не проблема, Всюди вихід ми знайдемо.
Виконується пісня «То не є проблема»
Внашій школі все любе і миле, Й дитячому серцю таке дороге. Вчителька перша, що поглядом гріла В рідному класі тебе і мене. Та ось прийшла прощатися пора З учителькою і найпершим своїм класом. А на очах - непрохана сльоза: І сум, і радість переплелись разом. Так-так, сьогодні ніби свято в нас, А на душі так сумно, як ніколи. І хоч ми прийдемо іще до школи, Та вже не зайдемо в улюблений наш клас. І наша вчителька вже вчитиме не нас, У неї буде інший перший клас, У неї будуть інші свої діти, А ми вже підросли, і цього ніде діти. Нам все в нашому класі знайоме, І добре так, неначе вдома. Тут перша парта, перші друзі, І двійка, що отримав по заслузі. А скільки раз у цьому класі пустували, І одне одному носи порозбивали, І сіпали дівчаток за косички, Аж червоніли від обурення їх личка. Було немало за чотири роки, Були перерви, і були уроки. І проминуло все, неначе в сні, І все це дороге тобі й мені.
Виконуєься пісня «Прощавай, рідна школа моя»
Перша вчителька, добра, терпляча, Наче мама була нам малим. А любов її щира, гаряча Зігрівала й світила усім. Сьогодні ми прощаємося з Вами І більше Ви не будете нас вчить І в клас до нас прийде вже інша мама, Щоб за неправильнії вчинки посварить. Та ми ніяк не можем уявити, Що двері в клас відкриєте не ви. Що вже не скажете «Добридень, діти, О, як за літо всі ви підросли!» Та все в житті коли-небудь минає. Прийшла і нам прощатися пора. З надійного гніздечка відлітає Дзвінкоголоса спритна дітвора. Ми бачимо, що сумно й вам у цьому залі, І хоч не раз незадоволені були, Ви все ж любили нас, всю душу в нас вкладали, Тепло і щирість завжди в клас несли. Сьогодні хочемо подякувати щиро, За Ваш нелегкий і почесний труд. Бажаємо добра, здоров’я, миру, Хай все найкраще Ваші учні в світ несуть. Хай будуть світлі ранки й зірчасті ночі, Хай Вас оточують любов і доброта, Щоб не згасали в горі Ваші очі, Щоб радість була в будні і свята. Вчителько перша, несемо Вам квіти, Що їх зібрали по всьому світу. Тут все, що цвіте у наших садах, На скверах, на луках, в зелених лісах. Троянди, волошки, нарциси, лілеї, Усе це розквітло сьогодні для неї, Бо що ми для вчителя можем принести? Хіба що велике дитяче серце, Що складене з наших подяк і любові, Де ніжність і щирість у кожному слові
Виконується пісня «Перша вчителька»
Спасибі усім, хто працює у школі! За ласку, увагу, турботу, старання! Всім, хто чотири роки був з нами! Шлемо найпалкіші вітання!
Виконується пісня «Райдуга»
В житті у нас є дві людини Нема й не буде їм заміни. Бо це вони…Це мама й тато. Для них сьогодні також свято. Нумо, М, дай руку А, Нумо, МА, дай руку МА. МА і МА, а разом Всі: Мама. 1.На світі добрих слів живе чимало, Та всіх добріше і ніжніш одне – Із двох складів простеньке слово "мама", Й немає слів рідніших, ніж оце! 2.Яке красиве, миле слово "мама", Все на землі від материнських рук. Вона малих нас й дуже неслухняних, Добра навчала – вищої з наук! 3.Мамо рідна! Квіти ці тобі, Щоб не гасло сонце у журбі. Кожну крапельку душі до дна, Щоб ніколи не була сумна. 4.Матусю рідненька, найкраща, єдина, Щоб ти не хилилась ніколи в журбі. І сонце, і зорі, і даль журавлину Діти дарують тобі. 5.І в осінь, і взимку, весною і влітку, Щоб щастя й здоров'я у тебе було. Уклін тобі, рідна матусю-лебідко, За світле дитинство, за ласку й тепло. 6.Тато мій дуже гарний, сміливий і дужий, Він уміє, напевно, все в світі робить! Я люблю свого таточка рідного дуже! Ну та як же мені його не любить?! Тато завжди зі мною, мені він читає, Водить в поле ранкове стрічати зорю. І в футбол разом з нашими хлопцями грає. І, звичайно, за все це я тата люблю. 7.Тато мій милий, матусю рідненька, Вдячна Вам любі, що я не саменька, За те, що у мене є рідні такі Даровані небом від Бога Батьки! Для мене найкращі, все знають вони, І хочуть сховати мене від журби, Здоров’я прохаю і щастя для них, Щоб місця не було для будь-яких лих!
Виконується пісня «Мої батьки»
Виступ першої вчительки, подарунки випускникам
Виконується вальс
Знову мелодія лине, Всіх полонила вона. Вічна, велична і ніжна, Ніби красуня весна. Ну от і все, іще два-три акорди, І школа початкова прощавай! Ми стоїмо тут радісні і горді, Чекаєм на команду: "Вирушай!" Давайте ми за звичаєм прадавнім Присядем на доріжку хоч на мить. А там з дверей махнемо на прощання, У добру путь і хай нам всім щастить!!!
Виконується пісня «Зачекай, дитинство, зачекай»