Разом з весною приходить велике і світле свято Великодня. Готуються до нього заздалегідь. Пропоную і вам з дітками почати підготовку до нього. Сценарій світлого і гарного свята вам у подарунок. Тут і віршики, і пісні, і великодні ігри, і інсценівочка. Проведіть у своєму класі – не пожалкуєте!
Під спів веснянки в зал (чи клас) заходять діти хороводом -“змійкою”, доходять до своїх місць та стають перед стільчиками. Передній план зали імітує інтер’єр української хати (піч, стіл), задній – лісову галявину. Можна використати лише деякі елементи.
Ведуча 1: Вже поле й гай прокинулись від сну Лелека бродить по зеленім лузі. Ми зустрічаємо красунечку весну А з нею й свят багато, любі друзі! Ведуча 2: «Весна прийшла! Тепло знайшла !» - Кричать дівчатка й хлопчики. «Цвірінь – цвірінь! Журбу покинь!» - Клопочуться горобчики. Ведуча 1: Все ожило, все розцвіло, І рій дітей привітненьких На той горбок несе вінок З фіалочок блакитненьких
Пісня «Знов прийшла весна»
Ведуча2: Весела, гарна й кучерява Маленька дівчинка Весна Біжить, сміється, сіє трави, І пісня ллється голосна.
Під музику входить Весна
Ведуча1: Хто ти така, красуне дивна? Весна: а я Весна, весна–царівна, Куди поступлю-сонце сяє Міста і села оживають До вас на свято я прийшла І тепло Вам принесла. Я всміхаюсь сонечку: «Здрастуй золоте» Я всміхаюсь квіточці - хай вона росте Я всміхаюсь дощику-лийся мов з відра 1 учень: Веселе сонечко блищить Проміння щедро ллє Гайок привітно шелестить Струмочок виграє. 2 учень: Принесло нам сонечко знов тепло І яскраві промені розлило З трав і квітів виткало килими На лужку погралося із дітьми І співає весело поле й гай Кличе птахів сонечко в рідний край
Пісня «Сонячний промінчик»
Ведуча: Весна – це сонця перемога! У Великодній світлий час Ми наближаємось до Бога, Бог наближається до нас! Горять свічки, блищать ікони, Земля в молитві. До небес “Христос Воскрес” – лунають дзвони І спів “Воістину Воскрес”! Ведуча: Ось і прийшла Весна до нас, а з нею й велике свято, що символізує пробудження та воскресіння природи, життя і надії – свято Воскресіння.
На передній план виходять діти
Великдень - свято навесні. Веселий гомін у шпаківнях, Прозоре небо, дні ясні, Птахи вже повернулись з півдня. До нас в кімнату залюбки Веселий промінь лине: На вишивані рушники, На стіл, на білу скатертину. На паски пишні ти пухкі, На їх брилі молочно - білі, На паростки вівса легкі, Де крашанки лежать в тарілі. Великдень… Все до небес Сьогодні тут, у нашім домі. Вітаємось: ” Христос Воскрес! Заходьте, друзі і знайомі!”
Звучить мелодія. В залу вбігає хлопчик із вербовою різочкою в руці, оббігає дітей та дорослих зі словами:
“Верба б’є, не я б’ю, за тиждень – Великдень” Ведуча: Хто ти? Хлопчик: Я –весняний Вістунець, прийшов звістити, щоб увесь хрещений люд готувався до найкращого свята весни – Великодня. Ведуча: А чого ж ти нас б’єш? Вістунець: Хіба це я? Це свячена вербиця, вона має свій день – Вербну Неділю. Навесні, як тільки пригріє сонечко, верба першою прокидається, її пухнасті котики б удять усіх до роботи:” Вставайте, вставайте, наступив Вербний тиждень! – гукають вони. - Час веснувати, час орати й сіяти!”. Тож і ви не зволікайте, бо – “Не я б’ю, верба б’є, за тиждень - Великдень”.
Вістунець легенько б’є дітей і вибігає із зали. Із-за печі з’являються хлопчики і починають імітувати якусь роботу.
Ведуча: Ой, а це у нас що за гості? Хто ви і звідки прийшли? Хлопчик 1: Ми – вербові котики. Хлопчик 2: Нас послала мати – Верба Впоратись до Великодня. Хлопчик 3: Адже у чистий четвер треба гарно прибрати свою хатку, Щоб усе було вимите, гарне, щоб хата була, як у віночку.
Продовжують працювати під музику веснянки. Біля печі стоїть миска. Один з хлопчиків бере її й ставить на стіл. Потім уважно оглядає навколо і захоплено промовляє:
Хлопчик 1: Як чисто, як гарно!Тепер можна і паски пекти. Гайда до мене усі!
Хлопчики імітують, ніби місять тісто, накладають його у формочки, вимазують один одного у борошно, “садять” форми у піч зі словами: “Хай печуться”.
1. Рум’яна паска – голова на святі. Свій рід веде красуня з давнини. Тоді і день Великий наступає, Як господиня паска на столі. В ній сонця промінь і тепло духовне, Молитва чиста та оновлення душі. І славлять нею Воскресіння Світле В країні нашій люди щовесни. 2. Ох і гарна! Ох і гарна! Пасочка рум’яна! Ох духмяна! Ох духмяна! Пасочка рум’яна! 3. Пече матуся велику паску, Бо ж Великодній надходить час. А діти просять: «Зробить нам ласку, Спечіть маленьку паску для нас!» Яка ж гарненька, хоч і мала! В кошичок вклала її Ганнуся І посвятить в церкву піша. Пасок великих кругом багато, Одна маленька – найкраща з всіх! Маленька паска в велике свято – То дітям радість, веселий сміх. 4. Із найкращого борошна Мене матінка спекла, Яєць, масла в мене клала, Щоб пишніша виростала. У Великоднім кошику, Погляньте, будь ласка, Завжди величаюся і зовуся… Всі: ПАСКА Ведуча: Ой, як смачно пахне! Може, ваші пасочки вже готові?
Хлопчики – вербові котики виймають “паски” з печі, сперечаються:
- Моя краща! - Ні, моя краща! - А моя рум’яніша! - А моя пахучіша! - А моя з сиром та родзинками! Ведуча: Тихо, котики – пухнастики, гріх напередодні такого свята сперечатися. А пасочки усім вдалися на славу. Може, дасте покуштувати? Котики: Ні, сьогодні - Страсна п’ятниця, з церкви виносять Плащаницю. В цей день годиться їсти тільки пісне й навіть дзвони сьогодні мовчать.
Звучить спокійна мелодія, за столом сидить дівчинка, імітує, ніби розмальовує писанку. “Пухнастики” в цей час стоять біля печі.
Дівчинка: Ой, малює Одарочка Писанки червоні, І біжать до неї взори: Півні, зорі, коні. Кожне просить на писанці Його написати, Кожне хоче звеличати Господнєє свято. Кожне каже: “На писанці Я вже не віднині, Мене здавна так писали У нас в Україні.” Подумала Одарочка, Сіла за роботу, вже всі взори на писанці у Велику суботу.
Під спокійну музику продовжує малювати. “Пухнастики” тихо розмовляють між собою:
- Треба допомогти дівчинці, аби наробити писанок і крашанок повний кошик. - Так, адже такий давній звичай, аби на Великдень кожен, , дарував своїм друзям та рідним писанку.
Підходять до столу, стають кругом і теж “малюють” яєчка. Дівчинка позіхає, тре очі.
Ведуча: Бачу, наша Одарочка втомилася, хоче вже спати. Але в ніч на Великдень не годиться спати. Адже цієї ночі воскрес Ісус Христос. Десь у полі, на старій козацькій могилі, парубки запалять велике багаття і у кожній хаті теж буде горіти світло, аби освічувати Христу шлях до нашої України.
“Пухнастики” підносять ведучій зібраний до освячення кошик.
Ведуча: Ось наші помічники – Пухнастики вже й кошик до освячення зібрали. А у вашому домі це зробить бабуся чи мама, покладе в той кошик пасочку, писанки, ковбаску, сир, зелену цибульку й понесете разом його до церкви святити. А там людей – видимо - невидимо, і всі такі ошатні, такі святочні. І раптом ударять дзвони і над усім світом розіллється стоголосою хвилею: ”Христос Воскрес! Воістину воскрес!”
Лунають дзвони (у записі)
Дитина: На дзвіниці дзвони дзвонять Великодні, голосні, Всюди втіха, всюди гомін, Всюди радісні пісні. Ведуча: Після Божої служби біля церкви зібралися діти. Вони вихвалялися своїм новим одягом, який обов’язково справляли батьки дітям до Великодня. А ще…От, що робили діти і що було потім, ми зараз побачимо.
ІНСЦЕНІВКА “ПРИГОДИ ПИСАНКИ”
Виходять три дівчинки з писанками в руках.
1-ша дівчинка: Нумо, поцокаймося писанками, чия найміцніша?
Дівчатка цокаються.
Дівчинка Орися: Ага, моя писанка усі ваші побила! Бачите, яка вона гарна і міцна! 2-га дівчинка: Подумаєш… Дівчата, ходім пісень співати, а писанку свою ти, Орисю, тут, в травичку поклади, куди вона дінеться?
Орися кладе писанку і дівчатка виконують пісню «Сонячний віночок», виходять.
Звучить таємнича музика. Писанка “оживає”.
Писанка:(Ображено)Пішли. Залишили мене одну… Ну то піду і я собі, покочуся, світу білого подивлюся.
“Писанка котиться” по тій частині залу, яка імітує лісову галявину.
Ведуча: Та й покотилась писанка через стежку та церковним подвір’ям, та дорогою та далеко у гай… А там так гарно – птахи співають, квіти з трав виглядають. Аж дивиться Писанка - скаче сіренький Зайчик. Зайчик: Ти хто така будеш, красна панянко? Писанка: А ти хто такий, сірий та вухатий? Зайчик: Я – Зайчик- Побігайчик, лісом стрибаю, в город по капусту забігаю, від лиса та вовка втікаю. Писанка: А я – Великодня Писанка. Бачиш, яка я гарна! Зайчик: Дуже ти мені подобаєшся. Давай разом мандрувати! Писанка: Ото!Хіба ти мені рівня? Та я всі писанки Орисиних подруг побила! Куди тобі до мене! Зайчик: Дуже прошу – ходи зі мною, лугом та бором та зеленою травою… Писанка: Не хочу і не піду! Ведуча: Зажурився Зайчик, заплакав та й поскакав, а Писанка далі покотилася. Котиться вона лісом - а назустріч їй Курчатко. Курчатко: Ти хто така будеш, красна панянко? Писанка: А ти хто, таке жовте, мале і неповоротке? Курчатко: Я – Курчатко. Загубилося від мами – Квочки, лісом блукаю, друзів шукаю. Будь мені подругою. Писанка: А я – Великодня Писанка. Бачиш, яка я гарна! Курчатко: Дуже ти мені подобаєшся. Ти мені, мабуть, і ріднею приходишся. Давай будемо разом мандрувати! Писанка: Ото! Хіба ти мені рівня?Та я всі писанки Орисиних подруг побила! Куди тобі до мене! Курчатко: Дуже тебе прошу – ходи зі мною лугом та бором, та зеленою травою. Писанка: Не хочу і не піду! Ведуча: Заплакало курчатко, пішло. А писанка далі покотилася. Аж закотилася на лісову галявину, де паслось Ягнятко біленьке й кучеряве. Ягнятко: Ти хто така будеш, красна панянко? Писанка: А ти хто таке – вухате та кострубате? Ягнятко: Я – Ягнятко, вийшло поскубати свіжої травички та друзів собі пошукати. Писанка: А я – Великодня Писанка. Бачиш, яка я гарна! Ягнятко: Так ти мені подобаєшся! Давай разом гуляти. Писанка: Еге ж! Хіба ти мені рівня?Та я всі писанки Орисиних подруг побила! Куди тобі до мене! Ягнятко: Ти справді гарна, але разом нам веселіше буде! Ходімо! Писанка: Не хочу і не піду! Ведуча: Похнюпилось ягня, геть пішло.А писанка покотилася далі. Усі в лісі - і птахи, і квіти – дивуються: що це за панянка, барвиста, мов веселка, лісом мандрує? А писанка щораз більше та більше на гордощах надувається та собою милується. Аж раптом зачепилась за камінчик та й прямо у ямку впала, що її колись лисиця для своїх лисенят викопала. Не розбилась, бо ж найміцніша була, але вилізти з ямки ніяк не може. Що лиш спробує – то знов на саме дно скотиться. Стала тоді вона гірко плакати. Писанка: Ой, бідна я, бідна!Ніхто мене не чує, ніхто не порятує! От якби був зі мною був Зайчик –Побігайчик чи Курчатко маленьке чи Ягнятко біленьке, вони б мене з біди порятували! Ой –йой –йой! Ведуча: Почув той плач Зайчик – Побігайчик, прибіг, побачив, у яку біду потрапила бідна Писанка, покликав Курчатко і Ягнятко. Стали вони разом гукати, може, хто почує, прийде Писанку визволояти. Усі: Гей, гу –гу! Ведуча: Почули їх Орися з подругами, прибігли та й врятували Писанку. А тоді усі разом побрались за руки й завели веснянку. Дівчинка: Із вулиці чується голос гаївки, Вона за собою мене повела, До самої ночі сміх, хороводи, І щастя доволі на всіх вистача. Хлопчик: Заспіваймо гаїв очку, Українські діти, Щоб почули наші друзі По усьому світі. У садочку, у садочку Квіти розцвітають – Діти: То не квіти, ой то діти По садку гуляють. Хлопчик: Ой в садочку, на горбочку Розцвітають рожі – Дівчатка: То не рожі, то дівчатка Українські гожі. Дівчинка: Ой у саду-винограду Черешні та вишні – Хлопці: То не вишні, то хлоп’ята Українські пишні. Хлопчик: Ой листочки зелененькі, А синенькі квіти. Діти: Хай на славу здоровенькі Виростають діти.
Діти стають у дві шеренги: хлопчики навпроти дівчаток
- Виорем ниву довгесеньку - Виорем! - Посіємо гречку чорнесеньку - Посіємо! - Гречка вродиться - Вродиться! - Женчики знайдуться - Знайдуться!
Усі дійові особи водять коло та співають хоровод «Ой нумо-нумо». Після цього кланяють та сідають на місця.
Ведуча: Такі веснянки та гаївки виводила молодь біля церков аж до вечора. Коли ж молодь сідала відпочити, діти ставали їм на зміну, теж співали, а більше любили у весняні ігри грати. Давайте ж і ми пограємо!
Діти грають у великодні ігри
Ведуча: Христос Воскрес! Радійте, люди! Хай між вами зла не буде! Хай цвіте любов все божа – Чиста, мила, як цвіт – рожа, Бо любов прийшла з небес! Усі: Христос Воскрес! Христос Воскрес!
Діти виконують пісню «Вийди, вийди сонечко!»