Методичний прийом “Кинутий камінь”

Методичний прийом “Кинутий камінь” знайшов застосування в технології розвитку писемного та усного мовлення через словесну творчість. Прийом дозволяє розвивати творче мислення, фантазію дітей, вчить знаходити логічний взаємозв’язок між предметами, явищами, подіями. Водночас, прийом збагачує мову, викликаючи в пам’яті образи, порівняння та художні звороти. Найчастіше технологію “Кинутий камінь” використовують при підготовці до написання твору.

Опис прийому, алгоритм роботи:

Технологію “Кинутий камінь” запропонував відомий казкар і журналіст Дж. Родарі. Цей прийом дозволяє “набрати лексичні одиниці” для твору, статті, розповіді.

Суть прийому : дається одне слово по темі. Завдання учня: назвати якомога більше предметів, явищ, епітетів, пов’язаних з цим словом – ті, які спливають як асоціації.

Виходить, що задане слово – начебто камінь, кинутий у воду, а  кола, що розходяться – це і є ті слова і асоціації, які спливають у пам’яті. В цьому відношенні прийом дуже схожий на прийом вільних асоціацій, так як передбачає вільний “потік свідомості”.

Далі йде етап аналізу: кожне слово потрібно співвіднести з темою уроку і залишити тільки ті, які знадобляться при складанні розповіді, написанні твору.

Як використовувати прийом “Кинутий камінь” на уроках

Наприклад, на уроці української мови необхідно написати твір на тему “Весна”. Учням дається слово: “весна”. Вони повинні згадати все, що пам’ятають про весну. Зразкові варіанти: тепло, аромат, квіти, жовті, мімоза, мама, свято. Записуються всі слова – без коментарів і роздумів. Тільки потім починається відбір – про що саме буде написано в творі.

Інший варіант: можна розташувати слово по вертикалі і на кожну букву слова придумувати нові слова: В – веселощі,  верба;  С – сонце, світло, собака і т.д. І нехай на перший погляд, начебто нічого не пов’язує собаку і весну. Зате когось може осяяти ідея: написати про випадок з собакою, який трапився навесні.