Жовто-багряна казка середнього місяця осені вже підійшла до завершення, і до оповіді береться інший – абсолютно непередбачуваний казкар – листопад. Його казки — це завжди імпровізація, можливо, не така яскрава, як у попередників, однак щоразу це цілий світ — світ відтінків і напівтонів.
Листопад – місяць опалого листя, тому ще мав зворотну назву – падолист. Одначе листопад в Україні не завжди збігається з періодом падолисту. Скорше така назва пасувала б жовтню. Зрештою, воно так і було у давнину. Ще за Київської Русі його називали груднем, а сучасний грудень — студнем. Чому ж тоді нинішній місяцелік в Україні прибрав цю не зовсім точну назву? Справа в тім, що за основу сучасного календаря було взято західноукраїнський поділ часу. А саме там завершальний місяць осені зберіг нинішню накличку. Останній місяць осені, який дуже часто підпадає під владу зими, також іменували «напівзимником».
… Його європейська назва – «новембр» походить від латинського слова «дев’ять», бо в дореформеному календарі він був дев’ятим місяцем року. На українському Поліссі довгий час зберігалася ще одна назва листопада — «братчини». Для сучасників слово це майже незнане. Хоч раніше воно віддзеркалювало глибокий зміст. Саме так називали гуртівні обрядодійства, що їх влаштовували в кінці осені. З початком листопада для хліборобів наставала пора відносного перепочинку. Зібрано врожай, зроблено припаси для тварин, спочиває примерзла нива, а отже, можна зібратися в гурт, повеселитися, поспівати. Під цю пору вже справляли весілля, юнаки й дівчата сходилися на вечорниці та досвітки, влаштовуючи всілякі забави.
…Листопад, падолист, напівзимник. Це місяць, якому в нагоді і віз, і сани. Про них так і кажуть: березень і листопад – як братові брат. У цьому є сенс — останній місяць осені з нестійким і норовистим характером чимось скидається на перший весняний, обидва відмежовують різні пори року. Якщо, скажімо, березень запрошує в гості весну, то листопад замикає ворота осені. Тож і мовиться, що він «жовтню син, а зимі — рідний брат».
Листопад – наймолодший син Матері-Осені, якому вона доручає зустріти Бабу-Зиму та її сивобородих синів. Тому він більше прихильний до свого двоюрідного брата Грудня, аніж до рідного – Жовтня, і дозволяє Бабі-Зимі сніжити на полях і лісах. В цей же час Мати-Осінь, щоб прискорити прихід зими, вкорочує листопадові дні. Природа останнього місяця осені у стурбованій задумливості. То згадає про минуле літо, і тоді прогляне сонечко. А то подумає про близьку зиму, і небо відразу затягнеться важкими темними хмарами, а по землі подріботять холодні байдужі дощі.
У народі кажуть:
В листопаді світанок з сутінками в полудень зустрічаються.
Листопадовий день, що заячий хвіст.
Листопад не лютий, проте спитає, чи одягнутий та взутий.
В листопаді голо в саді.
В листопаді зима з осінню бореться.
У листопаді сонця, як у старої баби чепуріння.
Листопад і колесо, і полоз любить.
Коли в листопаді небо заплаче, то слідом за дощем і зима прийде.
Листопад заспів зими і сутінок року.
Ну що ж, друзі, прийшов час довгих вечорів. Пийте чай, читайте книги, плетіть шарфики, пишіть вірші, спілкуйтеся з рідними і коханими. Читайте дітям вірші про листопад.