Урок-екскурсія “Природа восени”

 За вікном – справжня осінь. Погожі сонячні дні змінюються похмурими дощовими, на зміну холодному ранку приходить ще досить теплий день. Ходімо до лісу. Як на мене, там чудово в будь-яку пору, особливо зараз. В лісі ще вирує життя: звірі й комахи ще не поховались, ще не всі птахи полетіли у вирій. А яке різнобарв’я. Такого іншим часом не буває. А як пощастить, ще й грибів назбираєте. Покажемо дітям цю неперевершену красу. Хочу допомогти вам з підготовкою до екскурсії “Природа восени”. Знайомтесь з розробкою, використовуйте у роботі! Гарного настрою!

Тема. Екскурсія до осіннього лісу. Спостереження за осінніми змінами в живій і неживій природі

Мета: дати учням первинне поняття про явища природи, сезонні явища; провести спостереження за змінами в неживій природі; учити знаходити ознаки відмінності рослин восени порівняно з літом; продовжити формування понять «нежива природа», «жива природа»; учити спостереження за поведінкою тварин; продовжити формування вміння естетично сприймати природу навколо себе; формувати уявлення про екологіч­ні зв’язки і залежності явищ та об’єктів живої природи; виховувати у дітей дбайливе ставлення до природи.

Обладнання: гербарна папка, кошики та коробки, олівці, блокноти.

Попередня підготовка до екскурсії:

  1. Складання плану екскурсії (день, час проведення, місце)
  2. Складання плану-конспекту уроку-екскурсії;
  3. Ознайомлення і вивчення віршів про осінь, прислів’їв, приказок та осінніх прикмет погоди;
  4. Проведення інструктажу: «Правила поведінки під час екскурсії до лісу. Правила збирання насіння і плодів»
  5. Продумування і складання розваг під час екскурсії

Хід екскурсії:

І  Організаційний момент

  1. Привітання
  2. Повідомлення теми і мети уроку-екскурсії
Сьогодні, діти, ми підемо в гості до осіннього лісу. Поспостерігаємо за життям лісу та 
його жителів восени. А в гостях, як відомо, треба бути чемними.
Давайте пригадаємо правила поведінки в лісі.

                2. Повторення правил поведінки під час екскурсії до лісу та правил збирання плодів і насіння
                3. Організований вихід до лісу

ІІ Мотивація навчальної діяльності

  1. Розповідь учителя
-  Сьогодні у нас незвичайний урок. Так, саме урок, хоч і на природі. Озирніться навколо! 
Яка пишність фарб нас оточує! Хочу висловити свої почуття словами Марії Хоросницької.
ОСІНЬ
Нарядилась осінь
В дороге намисто,
Золоте волосся
Розплела над містом.

Кольорові фарби
Вийняла з кишені
І малює осінь
Жовтим по зеленім.

Здогадатись можна
В парку по деревах:
Є червона фарба
В неї і рожева...

Ще й відтінків різних
Безліч осінь має,
А стрункі ялини
Боком обминає...

Їй не шкода фарби
Й часу ні хвилини —
Колються нечемні
Сосни та ялини.
-        Про яку пору пише поетеса?
-        Назвіть слова, що підтверджують ваше припущення.
-        Отже, сьогодні поспостерігаємо природу восени.

       2. Вправа «Очікування»

-        Діти, скажіть, що і кого ви очікуєте сьогодні побачити?
-        Як ви думаєте, що ми зможемо почути сьогодні в лісі?
-        Як ви думаєте, а що ми  зможемо відчути? Діти дають відповіді, а вчитель кріпить 
заздалегідь підготовлені листочки з відповідними написами на імпровізованому дереві)

ІІІ Основна частина

  1. Бесіда
-         Що таке явища природи? 
(Усі зміни, що відбуваються в при­роді.)
-        Що називається сезонними явищами? 
(Природні явища, що пов'язані зі зміною пір року.)
-        Назвіть усе те, що належить до природи. 
(Дерево, кущ, трава, ворона, собака, камінь, небо, сонце тощо)

(Діти можуть називати об’єкти, зроблені руками людини (будинок, ма­шина, водопровід), або називати рослини (береза, бузок, горець, кульбаба і т. ін.) Учитель дає можливість усім висловитися, а потім підбиває під­сумок.)

-        Як багато ви назвали предметів, але ви забули, що природа не зроблена руками 
людини. Пропоную виправити помилки і назвати об'єкти природи. 
(Хмари, небо, сонце, рослини, тварини)
-        Те, що ви назвали, можна розподілити на дві групи. Назвіть їх. 
(Нежива і жива природа)
-        Я загадаю загадки, а ви, не називаючи відгадок, скажіть, про яку природу в 
них ідеться.
 
Дощ пройшов, і міст з’явився,
Сім у нього кольорів.
Навіть зайчик задивився,
Диву-дивному зрадів. (Веселка)
 
Загриміло, заблищало,
Заховалось сонечко.
А за мить все мокрим стало,
Вмилося віконечко. (Гроза)
 
Ніч прийде, і він засяє,
Аж до ранку не засне.
Казочок багато знає
В небі зорянім живе. (Місяць)

(Можливо, загадки здадуться простими, але дітям потрібно не лише знайти відповідь на них за певними ознаками, але і визна­чити, що це — живе або неживе, а учитель логічно розпочне бесіду про ознаки осені в неживій природі.)

-        Отже, в цих загадках згадується нежива природа — веселку, грозу, місяць. 
Отже, ми зараз поговоримо про осінні зміни в неживій природі.  
Послухайте ще одну загадку:
 
Всі від нього навкруги
Набираються снаги.
Тільки ранок настає,
Виглянь у віконце,
Всім воно життя дає –
Променисте… (Сонце)
 
-        Підставте свої щічки до сонечка. Що ви відчуваєте? (Тепло)
 
-        Згадайте, як ми відчували сонечко влітку? 
(Сонце світило дуже яскраво, тому було спекотно.)
 
-        Яке положення займало сонце на небі влітку? (Воно було ви­соке.)
 
-        Як розташоване сьогодні? (Нижче, тому і гріє слабко.)

        2. Гра «Сонечко»

Одна дитина «грає роль» сонечка, іншим даються ролі різних природних об’єктів: хмарка, річка, квітка, дерево, пташка і т. д. Вчитель каже: Сонечко піднімається вище  і вище, щедро дарує свої промінчики. Дитина – сонечко, яка до цього часу сиділа наприсядки, піднімається і простягає ручку тому, кому дарує промінчик і каже: річці. Річка каже, що вона відчуває від дотику сонечка (моя водичка стала теплою, в ній можна купатися, сріблиться і виграє на сонечку і т.д.)

Хтось відкрив на небі душ,
Повно на землі калюж.
І на нас водиця ллється.
Як це явище зоветься? (Дощ)
 
-        Що це? (Дощ)
-        Два дні тому «небо продірявилося» і пройшов перший осін­ній дощ. 
Порівняйте за тривалістю і температурою літній і осінній дощі. 
(Восени він довгий і не такий теплий. А влітку можна під до­щем купатися, 
радіти прохолоді, яку він дає в спеку.)
-        Подивіться на небо. Чому не видно сонця?
 
З небокраю, з-за діброви,
Вийшли воли чорноброві:
Принесли водиці дзбан,
Полили і ліс, і лан. (Хмари)
 
— Що це? (Ми бачимо хмари.)
— Чи часто пливли хмари по літньому небу? (Ні, рідко.)
— Кого вони вам нагадують?

(Поставлене запитання вимагає відповіді про об’єкти живої природи, що відповідають на питання хто?, проте діти зазвичай називають предмети, що вони бачать у цей момент. Учитель вислуховує відповіді, а потім уточнює ознаки живих об’єктів природи.)

— Про який об'єкт неживої природи ми ще не говорили? Послу­хайте підказку.
 
Летить коник, басує.
Полем-долом пустує.
Ніхто його не впіймає
І ніхто не загнуздає.(Вітер)
 
-        Так, це вітер. Якщо він дме сильно, то дерева згинаються і на­віть можуть 
зламатися. А коли дме на воду в річці, то вона рябить. Тому його називають пустуном.

 (Під час відгадування загадок необ­хідно вимагати від дітей наводити ознаки, за якими вони знаходять відповіді.)

-        А зараз пограємо! Уявіть, що ви листочки. Коли я скажу, що дме вітер, ви 
бігатимете, а коли скажу: «Тихо» — ви зупинитеся.
 
-        Зробимо висновок. Які зміни відбуваються в неживій природі восени? 
(Сонце світить і гріє слабше, по небу часто пливуть хмари, посилюється вітер, 
часто дощить, стає прохолодніше.)
 
-        А зараз пограємо! Я читатиму загадки про природу. Хто здо­гадається, про 
кого вони, той повинен бігти до своєї відгадки.
 
Стоять на видноколі
Красуні білокорі.
Зелені коси-віти
Гойдає тихо вітер. (Берези)

Дитина біжить до берези і називає ознаки, за якими відгадала (білий стовбур, листя зелене).

Він високий і кремезний,
Стовбур в нього широчезний.
Тисячі синочків має,
В шапочки всіх одягає.(Дуб)

Дитина біжить до дуба і називає ознаки (широкий стовбур, велика крона, багато жолудів, кожен має шапочку)

Хоч не швачка, не кравчиня,
Голок в неї повна скриня.
Їх завжди вона вдягає,
Зелений колір не міняє.
Коли всі дерева голі,
Вона стоїть, немов в обнові.(Ялина)

Дитина відповідає, що це ялина; ознака — голки, які є листям; вони опадають не одразу, а поступово, тому дерево завжди зелене.

(Часто діти використовують назви рослин, притаманні живій мові. Вони вважають, що ялинка і ялина — дві різні рослини. Тому вчитель повинен наводити наукові назви природних об’єктів. Роз­глядаючи дерева, необхідно звертати увагу дітей на красу зовніш­нього вигляду рослини, забарвлення стовбура і листя, форму листо­вих пластинок, доступну для розуміння дітей цього віку (пальчата, лінійна, трикутна, ромбічна), тобто прагнути до естетичного сприй­няття природних об’єктів.)

— Молодці, відгадали всі загадки правильно, та й бігаєте прудко! Отже, ви назвали: 
береза, горобина, ялина. Яким загальним словом можна їх визначити? (Дерева)
— Яку однакову ознаку ви побачили? (Один головний стовбур)
— Послухайте уважно наступну загадку.
 
Одягаюсь білим цвітом,
Наливаюсь теплим літом.
Осінь холодом повіє,
Я шаріюсь, червонію.
Мої ягідки зривай,
Від застуди буде чай.( Калина)

Дитина відповідає, що це калина; навесні вона цвіла білим кольором, а зараз на ній висять червоні плоди, чай з них п’ють від кашлю.

Кучерявий кущ на кручі,
Має пазурі дряпучі.
Хто по квіти потовпиться,
Він за того ухопиться.
В нього ягідки червоні,
Вітамінів повні-повні.
Як дряпне, ані руш!
Відгадайте, що за кущ? (Шипшина)

Дитина відповідає, що це шипшина; ознака — червоні плоди;багаті вітамінами, стебельця з колючками.

-        Яким загальним словом назвемо калину, шипшину? 
(Кущі, тому що у них декілька стебел ростуть із землі.)
 
-        Зараз збиратимемо листочки, що впали з рослин. Подивіться на їх забарвлення, 
форму, на виїмки по краях пластинки. Намагай­теся обрати, на вашу думку,найгарніші 
з-поміж них. Ми покладемо листя в газети, а потім — у гербарну теку і засушимо.

(Важливо закласти добре розпрямлене листя, щоб потім зробити барвисте панно або гербарні зразки. Теку для гербаризації можна зробити з цупкого картону або фанери. Цю роботу можна виконати в класі, зібравши листя у букети, а потім відібрати найкращі)

        3. Гра «З якого дерева листок?»

-        Зараз перевіримо, хто з вас найспостережливіший. З якого дерева найбільше впало 
листочків? (Орієнтовна відповідь: «Я не знаю, як називається дерево, але на 
ньому висять "парашути"».)
-        Це плоди цікавої форми, ми їх теж зберемо в гербарій. Рос­лина називається 
клен американський. Вам відомий клен із пальча­тими листочками. 
Знайдіть їх! Подивіться на них уважно — і ви по­бачите ознаки відмінності.
-        Під час наступних наших спостережень ми з'ясуємо, яка рос­лина останньою 
скине листя. Як називається це явище природи, коли з дерев опадає листя? 
(Листопад)
 
ЛИСТОПАД
Осінь, осінь, листопад,
Жовте листя стелить сад,
За моря в краї далекі
Відлетіли вже лелеки.
Хмари небо затягли,
Вітер віє з-за гори,
Ходить осінь листопадом,
Жовте листя стелить садом.
А. Житкевич
 
-        Яку ознаку листопада підкреслює поет?
 
-        Послухайте ще одну загадку:
 
За лісом-пралісом каша кипить. (Мурашник)
 
-        Так зараз ми з вами підійдемо до мурашиного житла. Мурашки дуже 
потрібні лісові: вони розпушують грунт, знищують гусінь, короїдів, переробляють 
органічні залишки. Зараз ще можна спостерігати життя в мурашнику, але 
пройде ще трохи часу, і мурашки сховаються в глибоких підземних коморах, 
зіб’ються у великий клубок і нерухомо чекатимуть  весну.

         4. Час творчості

  1. Малювання осіннього дерева або куща в заздалегідь принесених блокнотах;
  2. Створення букетів з осіннього листя;
  3. Фотосесія «Я і осінь»;
  4. Фотографування осінньої природи
-        А як змінилося життя людей із настанням осені? 
(Одягаємося тепліше, у садах і городах, на полях збирають урожай.)
-        Так, правильно! Чому листя восени опадає? (Відповіді дітей.)
Діти, справа в тому, 
що скидаючи листя, дерева готуються до зими. Земля під опалим листям глибоко 
не промерзне, під тягарем снігу не ущільниться, збереже повітря, що дуже важливо 
для меш­канців ґрунту, які спушують землю і роблять її родючою. Навесні під опалим 
листям земля тривалий час зберігає вологу снігу, що розтанув. Опале листя — 
не сміття: воно дуже потрібне ґрунту і рос­линам. Восени рослини, готуючись до зими, 
не лише скидають листя, а й припиняють ріст і цвітіння. Вони також готуються 
не лише до зими, але й до майбутньої весни, закладаються бруньки на гілках 
дерев і кущів, у багатьох трав'янистих рослин утворюються бутони, з яких 
навесні з'являться листя, квіти.

         5. Робота в групах. Технологія «Чарівні предмети»

  1. Об’єднання в три групи. Називаємо осінні місяці по черзі і об’єднуємось за місяцями.
  2. Кожна група отримує один з чарівних предметів: чарівні окуляри, чарівні навушники, чарівні рукавички.
  3. Діти групами розходяться, спостерігають за об’єктами природи, готують повідомлення: перша – про те, що і кого можна побачити осінньої пори, друга – про те, що і кого можна почути, третя – про те, що можна відчути дотиком і серцем.
  4. Девіз першої групи: Дивитися так, щоб побачити, другої: Слухати так, щоб почути, третьої – Торкатися так, щоб відчути.

IV Підсумок екскурсії:

  1. Повідомлення груп
  2. Повертаємось до очікувань
-        Давайте подивимось, що ми очікували побачити під час екскурсії? Почути? Відчути? 
Справдились наші очікування.

       3. Гра «Я диктор»

-   Зараз я буду диктором: розкажу вам про погоду восени, а ви маєте відгадати,                      
коли така погода буває — на початку осені чи в кінці.

1.    Шановні радіослухачі! Сьогодні сонячна, тепла погода. Легкий вітерець похитує           
гілки дерев, небо безхмарне. Протягом усього дня на дощ не очікують. 
Температура повітря — 10-12 градусів тепла.
2.     Шановні радіослухачі! Сьогодні холодна, дощова погода, порив­частий вітер. 
Температура 2-3 градуси тепла.

(Перше — про вересень, ранню осінь, друге — про жовтень-листопад, пізню осінь.)

-        Отже, ми завершили невелику екскурсію в наш осінній чудо­вий куточок природи. 
Що ви дізналися? Що вас вразило? Що ви по­бачили і почули в природі? Будь ласка, 
спробуйте вдома все це на­малювати. Можливо, хтось придумає невелику розповідь 
або казку, а на наступному уроці ми їх послухаємо.

(Протягом тижня доцільно організувати виставку творчих робіт на тему «Природа восени» Це будуть і малюнки, фотографії, вироби з природного матеріалу, оформлені віршики, казочки.)