Звучить мелодія. Виходить дівчинка
Дівчинка: Кажуть, що кожна у небі пташина, І, навіть, найменша у полі билина, Все, що живе і цей світ прославляє, Мову рідну в дарунок має. Що ж то за диво таке – рідна мова? Чи це просто звичайна розмова, Чи соловейка пісня пташина, Чи те, як в колисці плаче дитина?
Звучить лірична мелодія, заходить Барвінок
Барвінок: Я – барвіночок маленький, Не дивіться, що низенький. Я до неба аж дістав І блакиті в нього взяв. Тепер маю очі сині, Щовесни цвіту в долині, Листя по землі плететься І морозу не боїться. Дівчинка: Ой, барвінку синьоокий, Бачив ти ввесь світ широкий. Розкажи мені до слова, Яка в тебе рідна мова? Барвінок: Моя мова – барвінкова, Листя ніжно шелестить, У гаю, у лісі, вдома З різнотрав’ям гомонить. Мови іншої не знаю І по світі не шукаю. Мені радісна й погідна Барвінкова мова рідна.
Звучить лірична мелодія, на її фоні чути спів солов’я. Заходить соловейко
Соловейко: Соловейко я маленький, Маю голосок тоненький. В Україні кожен знає, Як завзято я співаю. Дівчинка: Здрастуй, соловейку-брате, Хочу я тебе спитати, Розкажи мені до слова, Яка в тебе рідна мова? Соловейко: Мова моя - солов’їна, Знає її вся країна, Тьохкаю і щебечу Вечорами досхочу. І цю свою рідну мову Не віддам в житті нікому!
Звучить мелодія сопілки, заходить Калина
Калина: Я – калина червоненька, Моя квіточка – біленька. Всяк мене чудово знає, Ягоди у чай вживає. Дівчинка: Ой, калинонько іскриста, Твоя вдача світла й чиста. Розкажи мені до слова, Яка в тебе рідна мова? Калина: Мова моя – калинова, У сопілці моє слово. Воно чесне, незрадливе, Нездоланне й справедливе. Свою мову я плекаю, Кращої ніде немає.
Виконується танок на пісню «Рідна мова ти моя»
Розмова двох дітей
Як добре, що у нас є рідна мова, Як річечка, біжить легка розмова. Бо як би кликав я тебе гуляти, Якби не міг і слова проказати. Ти уяви, як жили б ми без мови, Вставали б мовчки і ішли до школи. А там ми що робили б цілий день, Без слів, без текстів, без пісень?
Звучить мелодія, заходить дівчинка
Привіт, то може ви розкажете мені, Яка це рідна мова, яка - ні? Та звісно, тут нема що мудрувати, Це мова, на якій говорить тато. Це мова, на якій матуся Пісень співає, коли я горнуся. Це мова рідного народу, Що йшла до нас від роду і до роду. Ми – українці, тож буденна і святкова У нас одна є – українська мова.
Виконується пісня «Українська мова»
Колись давно, на прадавній землі, Ще не було країн і народів, Сонце світило в ранковій імлі, І місяць щоночі сходив. Мова була на всіх - одна, Називають її – прамова. Матір всіх мов на світі вона, І початок кожного слова. Розвивалась вона поступово І стала індоєвропейська мова. Потім на різні говірки розпалась, Хоча й схожими вони зоставались. А далі творились на світі дива, З'являлись постійно нові слова. І мови нові виникали щоразу, Схожі єднались у групи одразу. Велика і сильна слов’янська родина, Мова слов’ян тоді була єдина. Із цього могутнього джерела Річечка слів у світ поплила. Слова ті складались у мови нові, Їх стало багато в слов’янській сім’ї. Є дещо в них схоже, та все ж особливе, Рідне для свого народу, тремтливе. І ось серед мов розцвіла і змужніла Мова вкраїнська. Над світом злетіла, Посіяла в душі слова, мов зерно, Зійшло, буйним цвітом, квітує воно. З того часу міцніла, зростала, Хоч як не кидали, щоразу вставала. Велична і мудра, співуча й мрійлива, У тобі народу звитяга і сила!
Виконується пісня «Гімн українській мові»
Діти виходять по черзі, кажуть вислів і демонструють портрет автора
Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос - більш нічого. А серце б’ється - ожива, Як їх почує! Тарас Шевченко Мова – коштовний скарб народу. Іван Франко Слово — то мудрості промінь, слово — то думка людська. Леся Українка Ти велична і проста. Ти стара і вічно нова. Ти могутня, рідна мово. Мова – псня колискова. Мова – матері вуста. Іван Багряний Слова росли із ґрунту, мов жита. Добірним зерном колосилась мова. Вона, як хліб. Вона мені свята. І кров’ю предків тяжко пурпурова. Ліна Костенко Мова – то серце народу. Гине мова – гине народ. Іван Огієнко О мово моя! О місячне сяйво І спів солов’я, Півонії, мальви, жоржини! Моря діамантів, це – мова моя, Це мова моєї Вкраїни. Володимир Сосюра
Виконується пісня «Намалюю Україну»