Сценарій свята Букварика

Свято Букварика – це традиційне свято, можливо тому і не таке вже й популярне. Та я вважаю його важливим, адже це вінець найважливішої праці першокласника – навчання читанню. Букву до букви дитина складає  в слова. Це не завжди і не всім легко і захоплююче. Насправді, це – серйозна праця. Але ж і результат дивовижний. А отже і святкувати варто. Кожен вчитель хоче зробити це свято яскравим, цікавим для дітей, таким, щоб запам’яталось. Цього разу ділюсь з вами своїм авторським сценарієм. Знайомтесь, беріть до свого портфеля, при нагоді використайте те, що сподобалось. Буду рада, якщо стане в нагоді.

Звучить мелодія, заходить Алфавіт

Алфавіт:
Я – український алфавіт,
Щирий шлю усім привіт.
Букви всі від А до Я
Дружна це моя сім’я.
Всі живуть у алфавіті,
Знають про усе на світі.
Кожна місце своє має
І нікого не чіпає.
Всі вони слова складають,
Звуки різні позначають.
Приголосні й голосні,
З ними весело мені.
Та сьогодні сталось лихо,
Зникли букви й стало тихо.
І тепер порожній я,
Ділась десь моя сім’я.
Чув, що дітки ви старанні
Букви вивчили всі гарно.
Допоможете мені
Відшукати їх чи ні?
 
Діти:
Знаємо ми алфавіт,
Зберемо його як слід!

Діти виконують пісню «Дивоалфавіт»

Живу я в Україні,
Все любе тут мені.
У мові українській
Є звуки голосні.
 
Їх можна протягнути,
Їх можна проспівати.
І крикнути, й зітхнути,
Радіти й  сумувати.
 
У мові українській
Цих звуків рівно шість,
Це кожен у нас знає
І легко розповість.

Діти співають і презентують букви, що позначають голосні звуки

Це буквочка казкова, красива, голосна
Вона така чудова, весела буква «А».

Учень виносить букву «А» і кріпить її до алфавіту

До нас уже підходить яскравий друг і
Цем мила і усміхнена висока буква «І».

Учень виносить букву «І» і кріпить її до алфавіту

А хто ж це заглядає до нас уже в вікно?
Це кругла, наче м’ячик, кумедна буква «О».

Учень виносить букву «О» і кріпить її до алфавіту

Ось поспішає літера, гостинці нам несе,
Це щира і цікава весела буква «Е».

Учень виносить букву «Е» і кріпить її до алфавіту

Ця буквочка чарівна, «Привіт!» - я їй скажу,
Усім нам посміхається щаслива буква «У».

Учень виносить букву «У» і кріпить її до алфавіту

Ось там ніяковіє, іди ж скоріш сюди,
Та це ж сором’язлива, поважна буква «И»

Учень виносить букву «И» і кріпить до  алфавіту

Знаю букву відшукати,
Вмію її написати.
Нею починається
Всім наймиліше слово,
Кожен здогадається,
Про кого піде мова.
Мама, матінка, матуся,
Наймиліша ти мені.
Я до тебе пригорнуся
Наяву і уві сні.
Слово «мама» - всі назвем,
Починає буква «ем»

Звучить мелодія, дитина бере маму за руку і виходить на сцену

Коли за руку ми візьмем
Матусеньку рідненьку,
То всі побачать букву «ем»,
Погляньте ось швиденько.

Звучить мелодія, мама і дитина показують букву «ем» утворену руками, а також кріплять цю букву до алфавіту

Швидко букву віднайду,
Слово знаю гарне,
Я щодень із ним іду,
Небо з ним безхмарне.
Татку,таточку,татусю,
Я до тебе посміхнуся,
Дуже я тебе люблю,
Пригорни доньку свою.

Звучить мелодія, дитина бере за руку тата, обіймає

Буква «те», мов молоток.
Що в руках у тата,
Тато дуже вправно ним
Вміє майструвати.

Дитина демонструє молоток з зображенням букви «те», чіпляють з татом до алфавіту букву

Зможу я також одну
Букву записати,
                                Швидко я тепер збагну,                                
Де її шукати.
Вона слово починає,
Гарне, як перлина,
Мама, тато, брат і я –
Це моя родина.
Відгадайте й ви тепер
Букву цю чудову,
Рід, родина з букви «ер»
В українській мові.

Дитина чіпляє до алфавіту букву «ер», діти виконують пісню «Родина»

Є цікаві букви в алфавіті,
Що не просто так живуть на світі.
Вони вкрай важливі для науки,
Позначає кожна аж два звуки.
Тож, сідайте зручно усі в ряд,
Починаємо цих букв парад.

Звучить мелодія, діти виносять букви «Я», «Ю», «Є», «Ї» та «Щ» і кріплять їх до алфавіту

Подивись довкола,
Як усе чудово,
Це – наш другий дім,
Наша рідна школа.
Весело й щасливо
З друзями нам тут.
Пройдемо сміливо
Ми до знань маршрут.
В кожної дитини
Квітне тут душа,
Рідне слово «школа»
Пишемо із букви «ша».
 

Звучить мелодія, дитина кріпить до алфавіту букву «Ш»

А у школі – люди є,
Нам усім близенькі,
Наші добрі вчителі
Нам, як рідні неньки.
Слово «вчитель» з букви «ве»,
По життю він нас веде.
Букву добре знаємо,
Працю поважаємо.

Звучить мелодія, дитина кріпить до алфавіту букву «В», виконується пісня «Вчителі»

Україна рідна і кохана,
Ти у нас, як матінка, одна.
Дорога для нас і незрівняна,
Як веселка в небі – осяйна.
 
Синє небо, очі волошкові,
Золотаво-жовті пшениці.
Кольори ці чисто-світанкові
Я тримаю у своїй руці.
 
Букву «пе» знайду у слові прапор,
Вона у ньому першою стоїть.
Ну а він хай гордо і велично,
Вільно в чистім небі майорить.
 

Виконується танець з синьо-жовтими полотнами

Є велична пісня у держави,
Гімн України ми звемо її.
Це символ нашої звитяги,
Не затьмарять її навіть солов’ї.
 
А ось – тризуб, наш герб,
Він - символ боротьби і волі.
Слова ці починає буква «ге»
І честі їй за це доволі.

Звучить мелодія, дитина чіпляє до алфавіту букву Г

Що за видумка така,
що у ній буває,
Те, чого насправді
Зовсім не буває.
Ну скажіть будь ласка,
Вона зветься … казка.
 
Буква «ка» це слово
Завжди починає,
Та до казки щиро
Усіх припрошає.

Звучить мелодія, дитина чіпляє до алфавіту букву К

Казку дуже люблять всі
І дорослі, і малі.
Тож умощуйтесь гарненько,
Казку слухайте любенько.

Розігрується віршована казка «Колосок»

Казкар:
Десь колись, в однім селі,
В невідомій нам землі
У хатині півник жив,
З мишенятками дружив.
Круть і Верть усі їх звали,
Бо крутились вони й грали.
Лише півник працював —
Сам усіх він годував.
Раз знайшов він колосок,
І подав свій голосок.
 
Півник:
Ку-ку-рі-ку! Куд-куди!
Круть та Верть, мерщій сюди!
Та ціпи важкі беріть,
Будем зерно молотить!
 
Круть:
Ще чого? Тільки не я!
 
Верть:
І не я також! Не я!
 
Казкар:
Що ж бо півнику робити? —
Сам пішов він молотити!
У мішки зерно зсипав —
Знову мишенят гукав:
 
Півник:
Круть та Верть, сюди ходіть –
Це зерно на млин несіть!
 
Круть:
Ще чого? Тільки не я!
 
Верть:
І не я також! Не я!
 
Казкар:
Що ж бо півнику робити?
Став мішки на млин носити!
Сам і борошно змолов.
Мишеняток кличе знов:
 
Півник:
Круть та Верть, допоможіть
Тісто з борошна місить!
 
Круть:
Ще чого? Тільки не я!
 
Верть:
І не я також! Не я!
 
Казкар:
Не вдавався півник в свари —
Сам поставив і опару,
Тісто біле замісив,
Мишеняток попросив:
 
Півник:
Наносіть дровець у хату,
Піч топіть вже, мишенята!
 
Круть:
Ще чого? Тільки не я!
 
Верть:
І не я також! Не я!
 
Казкар:
Півню нічого робити —
Заходився сам топити.
Аж пішов по хаті дух —
Пиріжки легкі, мов пух,
Став із печі витягати.
Миші кинулись до хати.
Біля столу примостились...
 
Півник:
А чого це ви розсілись
На всю лаву, мов куми?
Хто зерно знайшов?
 
Круть і Верть:
Не ми!
 
Півник:
Мусив хто на млин нести?
 
Круть і Верть:
Ти.
Півник:
Дров до печі запасти?
 
Круть і Верть:
Ти…
 
Півник:
А скажіть іще мені,
Тісто ви місили?
 
Круть і Верть:
Ні…
 
Півник:
Пиріжки бо їсти нащо,
Якщо ви такі ледащо?
 
Казкар:
Повставали наші мишки
Із-за столу тишком-нишком.
Півник сів туди, як гість —
Хто працює — той і їсть!

Звучить мелодія, герої казки виходять, з’являється дівчинка

Візьму я в руки олівці,
Пензлики і фарби,
Аркуш білий теж в руці,
Скільки цього скарбу!
 
Ось візьму червоне,
Намалюю ґроно,
Ягідки калини
Сплелись воєдино.
Червона калина,
Як гарна дівчина,
Радіє, співає,
Світ звеселяє.

Звучить мелодія, дитина малює на полотні калинове ґроно

На малюнку напишу
Букву «ґе» червоним,
З нею я давно дружу,
У своїй вимові.

Звучить мелодія, дитина чіпляє букву Ґ

Ці буквочки чудові
Пом’якшують вимову.
Ось погляньте, буква «ій»
Позначає звук м’який.
А із знаком м’якшення
Звуки всі пом’якшені.

Звучить мелодія, дитина чіпляє до алфавіту букви Й та ь, заходять хлопчик і дівчинка

Ми допоможемо дві букви
Швиденько відшукати.
Для цього маємо два слова
Важливих вам сказати.
 
Без нього не обходимось,
Ні в будень, ні у свято.
Він так потрібен всім:
І бідним, і багатим.
 
Йому пісень співаємо,
І називаємо святим.
Ним ми гостей стрічаємо,
З ним кланяємось всім.
 
Вона ж – така звичайна,
І ніби непримітна.
Та в ній – велика тайна,
І роль її помітна.
 
То ж, гості дорогенькі,
Вітаємо вас щиро.
І як у нас ведеться,
Стрічаєм з хлібом-сіллю.

Звучить мелодія пісні «Ой зелене жито, зелене», діти беруть хліб-сіль на рушникові і вклоняються присутнім

Ну от іще дві букви відшукали,
Кожній роль важливу дали.
Погляньте, буква «ха» тут є,
У слові «хліб» попереду стає.
А буква «ес» у слові «сіль»
Найголовніша – чути звідусіль.

Звучить мелодія, діти чіпляють букви Х та С, заходять Часник і Цибулька

Цибулька:
Я – цибулька зелененька,
І корисна, і смачненька.
Ти в салат мене додай,
Їсти зелень поспішай.
Я прийшла не просто так,
В мене дуже гарний смак.
Принесла я вам ось це,
Не впізнали? Буква «це»
 
Часник:
Всім привіт, я – часничок,
Дуже гарний козачок.
Теж потрібний в їжі дуже,
Тож смакуй мене, мій друже.
Я хоч і гірчинку маю,
Та всі страви приправляю.
Всім смакує, хоч пече.
Ось, тримайте, буква «че»
 

Звучить мелодія, часник і цибулька чіпляють до алфавіту букви Ц і Ч

Коли приходжу я – встаєш,
Зарядку робиш, снідати ідеш,
Вмиваєшся і мчиш до школи,
Все роззираєшся довкола.
Кругом усе яскраве і барвисте,
У небі сяє сонце променисте,
Багато справ зі мною зробиш,
Аж доки сам себе не втомиш.
 
А як прийде до тебе втома,
Явлюся я, і як усім відомо,
Закрию твої оченята,
І будеш ти  міцненько спати.
Тобі насняться сни чудові,
Яскраві, різнокольорові.
У них ти спробуєш літати,
У невідомі далі мчати.
 
То ж, скажіть мені лишень,
Чи впізнали, хто я? День!
 
А скажіть таку ще річ,
А мене впізнали? Ніч!
 
Моя найперша буква –«де».
Тепер ніде не пропаде!
 
Ну а моя буква – «ен»,
Знають всі про це з давен!
 

Звучить мелодія, День і Ніч чіпляють букви Д і Н до алфавіту

Прилетів я з країв далеких
В свою рідну квітучу весну.
Всі зовуть мене гарно – лелека,
Я вам ще одну букву несу.
Буква «ел» мені найрідніша,
Починає моє ім’я,
А земля, вам скажу, там миліша,
Де родилися ти і я.

Звучить мелодія, лелека чіпляє букву Л

Зорі в небі тихенько сяють,
Полум’яний нам шлють привіт.
Щось сказати вони нам мають,
Закликають і нас в політ.
 
Ну а нас не довго просити,
Зореліт нас до зір понесе,
З неба зможемо ми спустити,
Феєричну, яскраву «зе»!

Звучить мелодія, дитина чіпляє до алфавіту букву З Виконується пісня «Ми – зірочки маленькі»

Ось як чудово жити
Нам в рідному краю,
Учитись і любити,
І друзів, і сім’ю.
 
Тут є і мама, й тато,
І школа, й рідний дім.
Нам треба небагато
Для радості усім.
 
Щоб сонце нам сіяло
І квіточка цвіла,
Щоб мама обіймала
Здорова щоб була.
 
Щоб поряд з мамою
Завжди було дитя,
Тоді буде щасливим
І радісним життя!
 
Життя –найбільший скарб,
Про це я знаю добре вже.
Тож шанувати його варт.
Його найперша буква – «же»

Звучить мелодія, дитина чіпляє букву Ж до алфавіту Заходить буква Ф

Привіт усім. Я добре чула,
Що букви ви шукали.
Тож я мерщій прибула,
Чи ви мене впізнали?
 
Я – буква «еф», для вас я маю
Сюрприз. Він вас чекає.
Моє любиме слово – фото,
Тож ось моя робота.
 
Ви подивіться і себе впізнайте,
Усі чудові миті пригадайте.
А я хутчіш іду до алфавіту,
Втомилася бродить по світу

Звучить мелодія, буква «еф» чіпляє букву Ф до алфавіту Демонструється слайд-шоу «Наш перший клас»

Чудовий перший клас.
Він буде згадувати нас.
 
А ми його згадаємо не раз,
А зараз - вже прощатись час.
 
Стривайте, хтось іде,
Останню букву нам несе!

Звучить мелодія, заходить Букварик

Привіт¸ я - ваш букварик,
Знає кожен це школярик.
Разом букви ми вивчали,
Вже багато прочитали.
Тож прийшов до вас на свято,
Щиро хочу привітати.
Молодці, чудово вчились
І читати всі навчились.
Тож у цей святковий час
Я вітаю щиро вас!
 

Звучить мелодія, Букварик чіпляє дітям медальки «Я вмію читати»

Бачу ви всі постарались
Відновили алфавіт,
Я приніс останню букву,
Вона тут другою стоїть.
Буква «бе» усім відома
І тепер всі букви вдома.
 

Звучить мелодія, Букварик чіпляє до алфавіту букву «бе»

Ну а  нам прощатись час,
Ви ідете в другий клас,
Ну а я – до  малюків,
Букв учити їх і слів.

Виконується пісня «Прощавай, Букварику»