Новорічний сценарій “Зимова казка”

Незабаром наша Земля вкриється білою м’якою ковдрою, і ми будемо жити в очікуванні новорічного дива.  Та готуватись до свята треба заздалегідь. Сьогодні для вас новий сценарій новорічного свята. Читайте,  змінюйте та користуйтесь на радість собі та дітям.

Звучить казкова зимова мелодія, хлопчик і дівчинка прикрашають ялинку

Оленка:
Івасику, ти чуєш, музика звучить?
Це Новий рік у гості до нас мчить.
Несе з собою радість і гостинці,
І мерехтливе сяйво на ялинці.
 
Івасик:
Сестричко, я вже так його чекаю,
І в двері, і в віконце виглядаю.
І чую, як чарівна музика звучить.
Мабуть, не за горами та святкова мить.

Звучить спів пташок, дзюркотіння струмків

Оленка:
Та що це, сонце дужче припікає,
Сніг топиться й струмочками  стікає?
Щебечуть птахи, пробивається травичка,
Десь вдалині дзюркоче дзвінко річка.
 
Івасик:
Та ні, це вже не жарти і не сміх,
Геть розтопився срібний білий сніг.
Зими немає… То тепер не буде й свята,
Тепер на нього цілий рік чекати?
 
Оленка:
Послухай, братику, хтось  стукає до нас,
А надворі вже досить пізній час.
Як вдіяти, що будемо робити,
Чи можна гостя пізнього впустити.
 
Голос з-за сцени:
Впустіть, впустіть я вас благаю
Важливу звістку  для усіх я маю.

«Залітає» снігурик

Івасик:
Заходь, ти хто і звідки ти прибився,
І чи з дороги ти не натомився?
 
Снігурик:
Снігурик я, важливу звістку маю,
Адже кругом літаю і все знаю,
Почув про це я десь годину тому,
Зима образилась і подалась додому.
В далеку Північ, друзі, полетіла,
І повертатись зовсім  не хотіла,
Бо десь почула, як казали люди,
Що краще жити, як зими не буде.
Тепер нам треба Зиму повернути,
Без нею року Новому не бути!
 
Івасик:
Ну що ж, Оленко, треба вирушати,
В далеку Північ – Зиму повертати.
 
Оленка:
Йдемо, лише беремо шубки й рукавички,
Бо Північ – це не жарти чи дрібнички.
 

Звучить мелодія, діти виходять, заходять ялиночки, танцюють маленький таночок

Ялиночка перша:
Я малесенька ялинка,
Зелена в мене є хвоїнка,
Шишки на голках ростуть,
Мене усі у гості ждуть.
 
Ялиночка друга:
Я – ялиночка зелена,
Настрій дуже гарний в мене,
Бо ідуть веселі свята,
Буду зимоньку стрічати.
 
Ялиночка третя:
Я – ялиночка пухнаста,
Шубка вся моя голчаста.
Білі будуть всі ялинки,
Як налетять на ліс сніжинки.
 
Ялиночка четверта:
Та щось сніжинок не видати,
Не мали б зараз спочивати.
Нового року скоро час.
Та щось зима не йде до нас.
 
 
Ялиночка п’ята:
Так, снігу було трохи зранку,
Та ввесь розтанув, до останку.
Тепер стекло все, ніби навесні,
Й від цього сумно так мені.

Звучить мелодія, чуються кроки

Ялиночка перша:
Ви чуєте, це хтось іде до нас,
Хоча надворі пізній час.
 
Ялиночка друга:
Мабуть, у когось справи є важливі,
І люди ці відважні і сміливі.
 

Заходять Івасик і Оленка

Ялиночка третя:
Ой, та це ще зовсім діти!
Не боїтеся лісом ви ходити?
 
Ялиночка четверта:
Та ще й надворі пізній час,
Хтось може налякати вас.
 
Оленка:
Та ні, боятись нам не гоже,
Бо хто ж вернути зиму допоможе?
 
Ялиночка п’ята:
А що із нею сталось, де вона?
Без снігу і галявина сумна.
 
Івасик:
Зиму образили погані люди,
Тепер її мабуть не буде.
На північ ми з Оленкою ідемо,
Можливо, там її знайдемо.
 
Ялиночки (разом):
Хвоїнку чарівну візьміть від нас,
Вона вам  допоможе у цей час.
Її тримайте міцно у руках,
Вона вам вкаже вірний шлях.
 
 
Івасик і Оленка (разом):
Дякуємо вам від серця всього,
Та час рушати вже в дорогу.

Хлопчик і дівчинка виходять, ялиночки під мелодію виконують декілька рухів і теж виходять. Звучить мелодія, танцюючи заходять сніжки і сніжинки

Сніжок перший:
Я – сніжок лапатий,
Засипаю хати,
Засипаю я двори,
Роблю все для дітвори.
 
Сніжок другий:
Я – сніжок іскристий,
Засипаю місто,
Щоб було на свято
Всюди біло й чисто.
 
Сніжок третій:
Я – сніжок м’якенький,
Засипаю землю-неньку,
Щоб під ковдрою моєю
Було всім тепленько.
 
Перша сніжинка:
Я – сніжиночка маленька,
Зима біла – моя ненька,
Татко -  вітер-сніговій,
То ж лови мене мерщій.
 
Друга сніжинка:
Я сніжиночка-сестричка,
Ніби зовсім невеличка,
Та коли разом пурхаєм,
Землю геть усю вкриваєм.
 
Третя сніжинка:
Я – сніжиночка біленька,
В мене суконька новенька.
В мене срібні черевички,
Танцювати маю звичку.

Сніжки і сніжинки виконують танок, по закінченні заходять Івасик і Оленка

Оленка:
Поглянь, Івасику, тут є чудовий сніг,
Мабуть вже ступим на Зими поріг.
 
Сніжки і Сніжинки (разом):
Та ні, Зима живе неблизько.
 
Сніжок перший:
Це там, де дужий дме вітрисько.
 
Сніжок другий:
Мороз лютує, завірюха.
 
Сніжок третій:
Там треба доброго кожуха.
 
Сніжинка перша:
А ми – лише малі сніжинки.
 
Сніжинка друга:
Легкі і ніжні, мов пушинки.
 
Сніжинка третя:
Синочки й донечки Зими.
 
Всі разом:
Та живемо далеко ми.

Виконують всі разом пісню «Сніг-сніжок»

Івасик:
І що ж будемо ми тепер робити,
У кого допомоги попросити?
 
Оленка:
Не можу я ніяк збагнути:
Ну як нам зиму повернути?
 
Сніжинка перша:
Я знаю, як позбутися біди,
Ми тітку Віхолу покличемо сюди.
 
Сніжки і Сніжинки разом:
Тітонько Віхоло, до нас прийди
І своїх донечок – сніжинок приведи.
 
 

Звучить звук вітру, заметілі, з’являється Віхола в супроводі сніжинок

Оленка:
Щось стало ніби холодніше,
Чи може до Зими вже ближче?
 
Віхола:
Ні, до Зими  іще далеко,
Добратися туди нелегко.
А я – санчатами приїхала,
Зими сестриця– Віхола.
Все кругом завіяла,
Снігом все засіяла,
Притрусила всі доріжки.
Не підете туди пішки.
Зі мною - донечки-сніжинки,
Легкі і ніжні, мов пушинки.
 
Сніжинка перша:
Віхоли ми донечки,
Іскримось на сонечку,
Танцюємо, літаємо,
Землю всю вкриваємо.
 
Сніжинка друга:
Ми малесенькі сніжинки,
Засипаєм всі шпаринки,
Падаємо вам до ніг,
Усі кажуть «Іде сніг!»
 
Сніжинка третя:
Ми – сніжиночки лапаті,
Засипаємо всі хати,
Ліс і поле, і лужок,
Кажуть всі: «Іде сніжок!»
 
Сніжинка четверта:
Ми – сніжиночки іскристі,
Одягаємо в намисто
Віти, гілочки й паркани.
Все сріблясто-білим стане.
 
Сніжинка п’ята:
Ми – сніжинки працьовиті,
Землю тепло  оповити
Нам на зиму дуже треба
І тому падем ми з неба.
 
Віхола:
Що ж, кружляємо в танку,
Сиплемо-метем сніжку,
Ви падіть, падіть, сніжинки,
На дерева, на будинки.
Насипайте повні сани,
Доки сили у вас стане.
Дітей треба нам домчати
До Мороза, мого брата.

Віхола і сніжинки виконують танок., в кінці якого забирають дітей і виходять зі сцени .Звучить скрипу снігу,  з’являються Сніговики

Сніговик перший:
Я веселий сніговик,
До морозу й снігу звик,
Очі в мене – дві вуглини,
Ротик – ягоди калини.
 
Сніговик другий:
Я на нього дуже схожий,
Ввесь кулястий і пригожий.
Із морквини в мене ніс,
Я люблю зимовий ліс.
 
Сніговик третій:
Ну а я їх третій брат,
Веселитись дуже рад,
Бо прийшла пора чудова
Морозна, снігова, зимова.
 
Сніговичка перша:
Я – маленька сніговичка,
В мене з снігу рукавички,
З льоду – модний капелюшок,
Ввесь із інію кожушок.
 
Сніговичка друга:
А я подружка-сестричка,
Теж маленька сніговичка,
Шарф мені сплела зима,
Красивіш ніде нема.
 
Сніговичка третя:
Сніговичка  я маленька,
В мене суконька біленька,
Чобітки із льоду литі,
Сріблом-інієм розшиті.
 

Сніговики танцюють танок, заходять Оленка і Івасик

Сніговик перший:
Здрастуйте, любі малята,
Чули: скоро у вас свято.
 
Сніговик другий:
В новорічний світлий час
Запросіть у гості й нас.
 
Сніговик третій:
Радо завітаємо,
Зі святом привітаємо!
 
Сніговички (разом):
Любимо ми новорічне свято:
Воно сюрпризами багате!
 
Оленка:
Жаль, та свята в нас нема,
Покинула наш край Зима.
 
Івасик:
Тепер знайти її нелегко,
Бо на Північ йти далеко.

Чується звук «скрип снігу», заходить Морозець

Морозець:
Брат Зими я – Морозець,
Дуже вправний молодець.
Закував річки, ставки,
Розмалював усі шибки.

Діти і Морозець виконують пісню «Добрий дядько Морозець»

Морозець:
Є і  в мене гарні донечки,
Що блищать на сонечку.
 
Бурулька перша:
Ми крижиночки прозорі,
Іскримось, неначе зорі,
Звисаємо з гілок, зі стріхи
Для дитячої потіхи.
 
Бурулька друга:
З льоду ми скляні крижинки,
Дуже схожі на морквинки.
А як сонце припікає,
Тихо з нас вода стікає.
 
Бурулька третя:
Ми бурульки льодяні,
Замки наші крижані.
Ми холодною зимою
Ростемо вниз головою.

Бурульки виконують невеличкий танок

Бурулька перша:
Ой, Морозе, наш татусю,
За дітей я цих боюся.
 
Бурулька друга:
І я тебе, татусю, прошу,
Допоможи їм, ти ж хороший!
 
Бурулька третя:
Татусю любий, їм допоможи,
Що робити, - підкажи.
 
Морозець:
Допоможу я їм радо
Цінну дам одну пораду:
Кличте Вітра – сніговія,
До Зими він вас повіє.
 
Діти (разом):
Любий вітре – сніговію,
Виконай ти нашу мрію,
Щоб Зима прийшла до нас
І настав святковий час.
 

Звучить звук вітра, діти туляться одне до одного, влітає Вітер, танцює танок

Вітер:
Я – Вітрисько-сніговій,
Північний вітер – батько мій.
Вію, снігом замітаю
Землю з краю і до краю.
Радий вам допомогти,
До зими вас привести.
Тепер вона є тут, близенько,
Покличте ви її гарненько.
 
Діти (разом):
Зимонько, іди до нас,
Бо настав уже твій час.
Ми тебе чекаємо,
Дуже виглядаємо.
 

Звучить мелодія, виходять всі герої, виконують пісню «Ой весела в нас зима», заходить зима

Зима:
Я – зима, білосніжна, холодна.
Одягнула все в білі полотна,
Вишила інієм срібну мережку,
Встелила сніжинками стежку.
Гуляла по полю, по місту і в лісі,
Вдягнула у біле дуби на узліссі.
Над світом усім чаклувала,
Сріблом кругом малювала.
Щоб світ став весь білим і чистим,
Красивим, святковим, врочистим.
 
Сніжки і Сніжинки (разом):
Білим снігом все вкриваємо,
Новий рік танком стрічаємо.
 
Сніговики (разом):
Ми пісень співаємо,
Доріжки підмітаємо.
 
Морозець:
Змайстрував бурульки з льоду,
Заморозив усю воду.
 
Бурульки:
Ми з дахів, гілок звисали,
З криги замки будували.
 
 
Віхола:
Я крутила і мела,
Пальто Зимоньці плела.
 
Втер-сніговій:
Я санки приготував,
Новий рік щоб приїжджав.
 
Снігурик:
Я прийшов теж на підмогу,
Показав йому дорогу.

Звучить чарівна мелодія, з’являються зірочки, співають пісню «Зірочки»

Зірочка перша:
Я – маленька зірочка,
Як чарівна квіточка.
Із нічного неба
Дивлюся на тебе.
 
Зірочка друга:
Я зірочка яскрава,
На небі я живу.
Вкриваюся хмаринкою,
І міцно вдень я сплю.
 
Зірочка третя:
А я – зірочка блискуча,
І весела, і співуча.
Із-за хмарки виглядаю,
Колискові всім співаю.
 
Зірочка четверта:
А я – зірка загадкова,
І художниця чудова.
Малюю в космосі малюнки,
Творю небесні візерунки.
 
Зірочка п’ята:
Я зірочка грайлива,
Радісна й смілива.
Ходжу по хмарці пішки,
Граюся у  сніжки.
 
Зірочка шоста:
А я – зірка недосяжна,
Далека дуже і відважна.
Де Чумацький світить Шлях,
Катаюсь я на ковзанах.
 
Зірочки (разом):
Та є у нас і спільна справа:
Світити з неба всім яскраво.
Сьогодні ж нічка особлива,
Стрічайте всі її сміливо.

Звучить мелодія, заходить Нічка-новорічка

У цей зимовий світлий час,
Не забарилась я до вас.
Прийшла, бо зорі путь вказали,
А ви усі мене чекали.
То ж гляньте ви усі на небо,
Бажання загадати треба.
Бо в цей казковий добрий час
Зірки спустилися до вас.

Нічка – новорічка і зірочки виконують пісню «Загадай бажання», з другого куплета до них приєднуються всі герої свята

Оленка:
Ми радісно пісень співаємо,
В таночку Новий рік стрічаємо.
 
Івасик:
Гляньте, ось і він іде,
З собою радощі веде.

Звучать куранти

Новий рік:
Ось я і прийшов до вас
В цей радісний святковий час.
Я – малята, Новий рік,
Буду кращим, ніж торік.
Щоб були веселі, щирі,
Росли у злагоді і мирі.
Подарунків цілий віз
З радістю для вас приніс.
Тож даруночки приймайте,
Радо Новий рік стрічайте!
 

Всі виконують пісню «Новий рік іде по землі», Новий рік роздає діткам подарунки