Так нестримно летить час. Здасться, ще відносно недавно ми тішилися красою новорічних ялинок, а вже почався лютий — останній місяць зими. Традиційно з ним пов’язано чимало звичаїв, обрядів і… сподіванок.
У багатьох народів, зокрема і в стародавніх римлян, останній місяць зими завершував річний цикл. Не випадково Овідій свого часу писав: «Дивно, чому Новий рік починається в холоднечу? Хіба не краще започатковувати його світлою і сонячною дниною?». Відтак римляни річний відлік починали з березня, а лютий вважався останнім місяцем року. Звідси и латинська назва «фебруаріс», тобто очищення і цією назвою на сьогодні користується більшість європейських народів.
В українців, як і в білорусів, закріпилося слово місцевого походження —лютий. Його етимологічне коріння пов’язане з конкретними реаліями, адже, як стверджує відоме прислів’я: «Лютий — місяць вітрів і кривих шляхів», тобто частих морозів, снігів та заметів. Ця назва закріпилася за місяцем в середині минулого століття. Хоча другий місяць року і є найкоротшим серед зимових місяців, але він найпримхливіший. Справа в тому, що зима силкується втримати свої права, нагадуючи про себе частими завірюхами, снігопадами та морозами. Під цю пору селяни вже готувалися до весни – лагодили транспорт, вивозили на поля добрива, готували посівний матеріал. Відтак з лютим пов’язано чимало прикмет і завбачень. Люди ретельно стежили за поведінкою погоди, аби передбачити, якими мають бути весна й літо. Адже в лютому сонце повертає на літо. День уже помітно збільшується. Крім офіційної назви місяця «лютий», у народі існує чимало інших назв. Більшість їх характеризує сувору і вередливу вдачу місяця – «сніжень», «лютий», «крутень», «зимобор», «бокогрій», «криводоріг», «межень» (тобто той, що межує з весною), «казибрід», «казидорога» (від слова казитися»).
Останній бій дає зима в свій останній місяць, тому лютий – час контрастів. Ще стоять морози, вирують хуртовини, але вже відчувається наближення весни. Із збільшенням дня (а він додався до лютого на півтора години) спостерігаються і типово весняні добові коливання температури повітря.
15 лютого, як в народі говорили, зима з весною зустрічається. Звісилися з дахів бурульки-переростки, затенькалі перші, поки що боязкі, капежу. Про весну перш судили так: якщо на цей день встановиться відлига – весна рання і тепла, коли холоду загорнутий – весна холодна, а якщо випаде в цей день сніг – до затяжної і дощовою весни.
Варто очевидно зупинитися ще на одній ознаці лютого. Це найкоротший місяць річного циклу. Чому власне винятком став лютий? Як відомо, в глибокій давнині у багатьох народів рік, згідно з сонячним календарем, мав неоднакову кількість днів: у римлян, наприклад, 355, єгиптян —365. Щоб уніфікувати цю розбіжність, Юлій Цезар на 46 році до нашої ери за допомогою астронома Созігена запровадив так званий юліанський календар, що мав 365 днів і 6 годин. Через кожні чотири роки набігав зайвий день, який долучали до останнього місяця року. Ним був лютий. Так утворився високосний рік.
Але й ця система виявилася недосконалою. Щороку залишалися поза обліком 11 хвилин і 14 секунд, котрі через кожні 128 років утворювали додатковий день. А це заважало чітко прогнозувати релігійні свята. Відтак папа римський Григорій XIII у 1582 році (на цей час неточність вже становила 10 днів) запропонував перенести літочислення з 5 на 15 жовтня, а за вікові високосні роки вважати лише ті, в котрих число сотень ділиться на чотири (наприклад, 1600, 2000). Таким чином, середня тривалість року в григоріанському календарі довша за справжню лише на 26 секунд. Цим літочисленням ми користуймося по сьогоднішній день.
Ось така цікава історія з останнім місяцем зими. Недарма мовиться: Січень, Пилипе, снігом засипле, лютий, Миколо, голками коле, а березень, Андрію, то дощем. то снігом сіє. І все ж найточніше характеризує його народне прислів’я: Лютень сказав: Якби я був у батькових літах, то бику-третяку роги вирвав би!. Але сила у нього вже не батькова, бо лютий зиму видуває, а березень її ламає.
Останній місяць зими завершував обрядові вечорниці. Все рідше і рідше збиралися хлопці й дівчата на свої традиційні гулі. Та це й природно: коротшали ночі, в господарствах додавалося роботи, адже потрібно було готуватися до найвідповідальнішої для селянина пори року. Люди жили світлим передчуттям пробудження природи — весни, яка вже не за горами.
Батько-лютий, прийшов, мужик зиму пережив.
Бурульки довгі в кінці лютого – до довгої весни.
В лютого два товариша – заметіль та хурделиця.
В лютому багато інею – влітку буде багато роси й меду.
В лютому загримить від східного боку – будуть великі вітри і бурів цім році.
В лютому сім погід на дворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, згори ллє, знизу мете.
Вже лютий геть підгриз – кидай сани, бери віз.
Вітер у лютому гострий віє – рільники мають надію.
Візерунки на шибках піднімаються вгору по склу – морози триватимуть; візерунки похилилися – на відлигу.
Воду лютий підпустить, березень підбере.
Грім у лютому – на сильні вітри.
Завірюха і заметілі на лютий налетіли.
Зима з весною у лютому вперше зустрічаються.
Зиму лютий видуває.
Зірок на лютневому небі ночами багато – влітку буде багато грибів.
Лютень казав: “Якби я в батькових літах, то бику-третяку (третяк –домашня трирічна тварина) роги вирвав би”.
Лютий багатий снігом – квітень буде багатий водою.
Лютий бджолиному воєводі (ведмедю) в берлозі бік зігріває.
Лютий вдень корові бік нагріє, а вночі ріг зірве.
Лютий виганяє ковалів з гути.
Лютий додає до весни охоти, але ти взувай ще добрі чоботи.
Лютий збиває ріг зимі.
Лютий іноді змилується, що людина роздягнеться, але часом такий гострий, що замерзнеш аж до кісток.
Лютий – криві дороги (куди б не поїхав по снігу – повсюди колія).
Лютий лютує та весні дорогу готує.
Лютий, лютуй чи не лютуй, а дні все довшими стають.
Лютий м’якший од січня.
Лютий – острокутий.
Лютий питає, чи добре взутий, бо прийде морозець і ухопить за палець.
Лютий питається, чи в добрі чоботи кожен взувається.
Лютий сильний заметіллю, а березень відлигою.
Лютий сильний і холодний – серпень спекотний.
Лютий теплий обмане і принесе холодну весну з приморозками.
Лютий – у звірів весільник.
Мороз у лютім гостро тримає – тоді вже не довга зима буває.
Морози міцні в лютому бувають тільки вночі.
Настане лютий, то спитається, чи вдягнений, чи взутий.
Ой ти, лютий, не лютуй і на весну брів не хмур.
Початок лютого погідний – весну чекай ранню, ясну, погожу.
Початок лютого холодний – початок квітня буде теплий.
Сніг у лютому розтав – погано вродять хліба.
Сніг лютневий весною пахне.
Сонце в лютому йде на літо, а зима – на мороз.
Ще рано лютому до березня у свати ходити.
Чим холодніша остання неділя лютого, тим тепліший березень.
У лютому багато інею – влітку багато роси.
Лютий без снігу – літо без хліба.
У лютому зорепад – тиха весна.
Великий іній, кучугури снігу, глибоко промерзла земля – на врожайний рік.
Лютневі прикмети: метелиці та замети.
Лютневий сніг зимою пахне.
У лютому зима вперше з весною зустрічається