Липень – маківка літа і всього року. Теплий, зелений, буйний, барвистий, щедрий. Чарівна краса липня навіває нам дивовижний спокій серед шаленого ритму життя.
Липень — дуже давня назва місяця. Походить від слова липець (липовий мед). На цей місяць припадає період основного медозбору. В народі його іноді називали білець (час, коли вибілювали полотно), грозовик, дощовик.
Середущий місяць літа вважається періодом ягід і грибів та масової косовиці сіна. Чому ж тоді його нарекли липнем?Спостережливий читач давно помітив: липи починають цвісти у червні. А якщо взяти до уваги й таку деталь, що старе літочислення — а саме за ним формувалися сучасні назви — відстає од нинішнього на чотирнадцять днів, то, природно, може виникнути запитання: чи не припустилися тут похибки?Традиційно в Україні ростуть два сорти липи — широколиста і дрібнолиста. Перша починає квітувати в середині червня, а в південнослов’янських країнах навіть ще раніше. Від того шостий місяць, тобто наш червень, у сербів і хорватів має назву «липень», у словенців «липан». Натомість у північних слов’ян він ідентифікується з українською: у чехів діалектне «ліпен», поляків — «ліпєц» і білорусів — «ліпен ь».Відтак дехто схильний вважати, що назва в нашій мові походить усе-таки од дрібнолистої липи, цвітіння якої в основному збігається з початком місяця.
Літо гріє купіль в річці:
— Хто купатись? Гей, сюди! —
Дибуляють по травичці
Гусенята до води.
А за ними по стежині,
Де кульбаби ронять пух,
Йде в легенькій одежині
Місяць липень, мов пастух.
Він здаля гукає літу,
Ще й маха брилем своїм:
— Годі, чуєш, воду гріти!
Квітнуть липи у долині,
Бджоли там, аж цвіт бринить.
Був на пасіці я нині —
Обіцяли пригостить.—
Доганяє липня літо,
Щоб успіть на медозбір.
Пахне сонцем, пахне цвітом,
Пахне медом кожен двір
Куштувати мед ходім!
Народні прикмети:
Дощ у липні йде не там, де чекають, а там, де жнуть.
Липень з туманами — осінь з дощами.
Липень казати звик: «Я — грозовик».
Липень — краса літу, середина цвіту.
Липень — літу маківка, року середина.
Липень — маківка літа, грудень — шапка зими.
Людину годує не сокира, а липнева робота.
Ночі зоряні в липні — буде багато грибів.
Роса липнева, як сльоза: нею ліс вмивається, з нічкою прощається.
Хто в липні спеки боїться, тому зимою нема чим погрітися.
У липні води відро — болота ложка.
У липні на дворі пусто, та на полі густо.
У липні овес в жупані, а на гречці і сорочки нема.
У липні сонце йде на зиму, а літо на спеку.
У липні хоч роздягнися, але легше не буде.
Дощ у липні йде не там, де ждуть, а там, де жнуть.
Ловіть віршики про липень.