Червень – перший літній місяць. В народі його називають полудень, рум’янець, різноцвіть, сінокісник, перволіть, кресник, світозар, сонцекрес, червень та інші. Всі ці назви червня підкреслюють природні явища, ознакою яких є буяння молодості людини, тварини та рослини.
Ще одна версія припускає, що червень походить від слова “червець”. Саме в цей час з’являється сокоживна комаха – кошеніль (червець). З неї в давнину добували червону фарбу, якою фарбували давньоруські стяги. Її такох продавали сусіднім державам. Червенська фарба цінувалася насамперед за соковитий колір і практичну якість, позаяк він не вигоряв на сонці й не змивався водою. Цим барвником фарбували вовну, ткацькі вироби, лучку і навіть виготовляли жіночу пудру. Широке розповсюдження цього промислу, очевидно, сприяло офіційній назві місяця.
За іншою версією, місяць називається червень, бо у цьому місяці ягоди червоніють. Ще одна версія – найкрасивіший місяць року – все цвіте, яскраве, сочне, красиве, “червоне”. Звідси й назва “найкрасивішого” – “червоного” місяця – Червень.
Українські народні назви всіх місяців споріднюються з природними ознаками. Ось чому червень ще називали «гедзнем», «кезднем», «бізднем» чи «безднем», позаяк під цю пору з’являються надокучливі ґедзі та сліпаки, котрі бунтують корів та коней. Деінде його йменували й «червивим місяцем» — порою розвитку гусені й шашелю. Тому в червні селяни намагалися не заготовляти деревину для житла, бо «воно швидко псуватиметься».
Співзвучна нашій мові назви червня деяких слов’янських народів: у білорусів – “червень”, у поляків “червець”, чехів – “чєрвєв”. В Україні також побутувала й назва іюнь, походження якої науковці пов’язують з іменем давньоримської богині Юнони — покровительки дівчат, шлюбів, сім’ї та породіль, богині успіху та перемоги. Та в українській мові цій назві відповідає слово – юність, юнак, юний, що характеризує молодість людини, тварини та рослини.
Народні прикмети на червень:
Лист на дубі розвернеться – добре ловляться щуки.
Цвіркун цвіркоче, а пугач кличе «пугу» – на гожу днину.
Бобри перед дощем працюють цілу ніч, а жаби вилазять на берег.
Якщо хрущі, літаючи, гудуть – на ясну, тиху і теплу погоду.
Багато оводів – врожай на огірки.
Комарі літають роєм – також на погоду.
Комарі та мошки стовпом – на гарну погоду.
Багато комарів – врожай на ягоди, а мошки – на гриби.
Якщо мурашки лазять по землі, а мурашника поблизу немає – через добу збереться на дощ.
На бурю сосна дзвенить, а дуб стогне.
Якщо одсиріло в покосах сіно – на дощ.
Якщо корови, йдучи на водопій, брикаються й фуркають – на негоду.
Павуки швидко снують павутину -на зміну погоди.
Перед негодою, десь за добу, риба перестає клювати.
Ластівки ввечері літають високо – завтра буде ясна погода, а якщо низько -хмарно.
Горобці зранку купаються у пилюці -по обіді буде дощ.
Якщо граки пасуться на траві – невдовзі задощить.
Шпаки особливо голосно співають – уночі піде дощ.
Журавель танцює на потепління.
Кулик залишає болото і літає по полю – на ясну, теплу погоду.
У лісі часто чути спів дятла – на холод і негоду.
Якщо збільшується «плаксун»(захід-ний вітер), то неодмінно надме дощу.
Якщо місяць повний, то на зміну погоди, а щербатий – на дощ.
Якщо у молодика круті роги, то на негоду, а положисті – на гожу днину.
Якщо сонце при сході яскраво-червоне, але незабаром заховається за хмару -невдовзі занегодить.
Закрилися на ніч квітки очитки – наступного дня буде гожа днина.
Коли листя клена починає «плакати», то через троє-четверо діб збереться на дощ.
Зацвіли калина, шипшина і суниці -скоро з’являться сироїжки.
Якщо сильно пахнуть квіти жовтої акації, а довкола них густо в’ються комахи – на дощ і негоду.
Рясно зацвіла акація – на врожайний рік.
Поникли квітки картоплі – бути негоді.
Небо хмарне, а квіти жовтцю відкриті – дощу не буде.
Якщо вранці не розкрилися білі квіточки зірочника – в обід піде дощ.
Якщо листя папороті скручується донизу – перед ясною погодою, а випростується – на негоду.
Якщо пищуха-сіноставець ховає траву в нірку – буде дощ.
Знайомтесь із добіркою віршиків про червень