Ось і дочекалися ми першого місяця зими. Хоч народне прислів’я і стверджує, що сумний грудень у свято і в будень, але саме останній місяць року налаштовує кожного з нас на оптимістичну хвилю, бо хоч зима і повертає на мороз, проте сонце вже йде на літо. Як-не-як, а таки спливає з життя ще один рік. А ще з останнім місяцем року пов’язано чи не найбільше народних свят. Грудень – замерзає грудками земля, йдуть морози полями і лісами, та шерхнуть льодами річки і озера.
… Європейська назва місяця – «декамбр». Походить вона від латинського «дека», що означає «десять»; був колись цей місяць десятим у старому календарі, за яким Новий рік розпочинався 1 березня. В народі грудень місяць назвали «першозимник», грудень-студень (на всю зиму землю вистужує). В цьому місяці дні найкоротші, а ночі найдовші. Тому його ще іменували «ніч року». Цікаве тлумачення походження назви цього місяця знаходимо в корисній для вивчення народного календаря книзі В.Скуратівського «Місяцелік. Український народний календар» (Київ, 1993. — С.149-150). Автор твердить, що груднем раніше називали передостанній місяць року. В давньоруські часи початок зимового літочислення мав назву «студень». У білорусів і досі офіційно збереглося це слово — «студень». Відомі й інші найменування першого місяця зими, що існували паралельно зі згаданими: «груднъ» (означає «нерівний, покритий грудками шлях»). Така назва зустрічається в східноукраїнських дореволюційних календарях. Сучасний офіційний календар України користується словом «грудень».Ця узвичаєна назва означає «нерівний шлях, укритий грудками». Існували ще й інші, такі як «лютень», «хмурень», «студень», «мостовик», «першозимник», «вітровим». Назву місяця “грудень” використовували поляки — «грудзєнь», білоруси — «грудзень», сербохорвати — «грудан», словени — «груден». Слово «грудень» зустрічається вже на початку XII ст., наприклад, в Іпатіївському літописі (1118 р.).
Змерзлим груддям скрізь і всюди
Вкрилось поле і шляхи.
Це вже грудень! – кажуть люди, –
І вдягають кожухи.
Народні прикмети
Який перший день зими, така й уся зима буде.
Іній на деревах – на мороз, туман – буде відлига.
Багато снігу намело – багато хліба прибуде.
Введенські морози зиму на ум наставляють.
Скільки на Введення води, стільки на Юрія трави.
Як на Введення буде вода, то влітку буде молоко.
Введенські морози ще зими не роблять.
На Катерину холодно — буде голодно.
Катерина по воді, то Різдво по льоді.
Яка погода на Варвари, така й на Різдво.
Дерева в інеї — урожай на фрукти.
Якщо горобці збираються на деревах і цвірінькають, то буде тепла зима.
Як на Миколи піде дощ, то буде врожай на озимину.
Морозяний день — на урожай хліба й городини.
Перед Миколою іній — гарний овес вродить.
Який Микола зимовий, такий і весняний.
На зимового Миколи багато снігу — на літнього Миколи буде багато трави.
Народна мудрість
Прийшов грудень, приніс студень.
Сумний грудень у свято й будень.
Грудень рік кінчає, а зиму починає.
У грудні сонце на літо , а зима на мороз повертають.
Грудень землю грудить і хату студить.
А в подарунок на вас чекає нова підбірка віршів, цього разу, звісно, про грудень.