Пам’ятаймо…

Голодомор 1932-1933 років став одним з найжахливіших злочинів в історії людства. Рахунок загиблих йшов на мільйони. Україна втратила чверть свого населення. Щохвилини вмирало 17 людей, щогодини – 1000, майже 25 тисяч – щодня. 11 тисяч сіл опустіли…

Конгрес США ще у 1988 році визнав Голодомор 1932-1933 років геноцидом проти українського народу.

Пізніше такі ж рішення прийняли парламенти Австралії і Канади, Аргентини і Литви. У 2003 році Організація Об’єднаних націй визнала Голодомор. До цієї декларації долучилися 63 країни.

У гаї вітер, у гаї вітер,
            гнеться низько верболіз,
У хаті плачуть голодні діти,
            ллються ріки скорбних сліз.
У гаї вітер. Скорбна осінь.
            Сумно й сіро надворі.
Плачуть діти, аж голосять,
            лячно, лячно дітворі.
Вмерла вчора їхня мати,
            під рядном, на лаві, там.
Доле, доле, голод клятий!
            Де ж подітись малюкам?
Прийме хто малих до себе?
            Гнеться низько верболіз…
Плачуть діти, плаче небо,
            ллються ріки скорбних сліз…

               Микола Скеля-Студецький