Здрастуйте. Пропоную вам новоспеченого колобка. “Математичний колобок” – це авторський позакласний захід з математики. Розроблений за мотивами відомої казки. Містить математичні завдання. Його мета – показати необхідність математичних знань у повсякденному житті, виховувати любов до математики.
Ведучі: Жив собі у баби й діда Славний хлопець Колобок, Спав собі аж до обіду Потім грався: скік та скок Безтурботно так минули Років шість, а може й сім. Баба з дідом тут збагнули: Треба в школі вчитись всім. Дід зібрав сімейну раду Й мудру внуку дав пораду: Як підеш до школи вчитись Треба добре потрудитись, Вже не спати до обіду, Щоб на старість бабі й діду Про комп’ютер розказати Свою вченість показати. Колобок пішов до школи Стало важко, як ніколи. Рано-вранці треба встати На навчання поспішати. Ще й уроки треба вчити Різні досліди робити Числа множити й ділити Як же так на світі жити? І усе було б нічого Якось звик би він до всього Та нелегка ота штука Математика наука. Він її і гриз і м’яв, Все писав і рахував, Тільки толку було мало, знань йому не вистачало. Ось у класі йде урок Вчать задачу про сорок Звідкілясь вони летіли І на гілку тихо сіли. Скільки ж з ними замороки Дві сороки, три сороки Лиш злетілись – розлетілись, Голова вже розболілась. Колобок часу не гає У вікно все поглядає Лиш учитель задивився За вікном враз опинився. Як тут гарно все довкола, Прощавай же рідна школа, Математика, прощай, Здрастуй, річка, поле , гай!
Колобок іде, співає пісеньку:
Я по коропу метений, Я на яйцях печений, Я навчався гарно в школі З мене вже тепер доволі Знаю все на світі я Ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля!
Назустріч Колобкові виходить Зайчик:
Зайчик:
О, здається Колобок
Йде по лісі: скік та скок!
Буде нам смачний обід:
Поласуємо, як слід.
Колобок, Колобок, я тебе з’їм!
Колобок: Не їж мене, я тобі пісеньку заспіваю!
Зайчик: Ану, заспівай!
Колобок співає пісеньку:
Я по коробу метений,
Я на яйцях печений,
Я навчався гарно в школі
З мене вже тепер доволі
Знаю все на світі я
Ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля!
Зайчик: Гарна твоя пісенька, та тільки користі з неї мало. От якби ти припас мені харчів на зиму, то я тебе б відпустив.
Колобок: Де ж я знайду ті харчі, і чим харчуються ці вухаті створіння?
Зайчик: Ти не знаєш чим харчуються зайчики?! Ну тоді ось розгадай ці ребуси, то і дізнаєшся.
Колобок: Що це таке ребуси? Як їх розгадувати?
Першокласник: Так це ж кожен першачок знає. Ось тут написано: морквина, а ось тут – капуста.
Зайчик: Так, нам потрібні морква і капуста. Та тільки порахуй правильно. В мене сім’я немаленька: я, зайчиха та п’ятеро зайченят. Щодня на нашу сім’ю потрібно 2 капустини і кожному по морквині.
Колобок: Як же все це порахувати? Дві капустини та ще дві капустини, та ще дві капустини… Ні, так я буду додавати до самої зими. А що ж робити?
Таблиця множення: Здрастуй, Колобочку, ось бачиш і я тобі в нагоді стану. Ати ввесь час казав: «І навіщо вчити цю таблицю множення, і кому вона потрібна?» А ось, виявляється, інколи потрібна.
Колобок (похнюплено): Допоможи мені, будь ласка, я тобі пісеньку заспіваю!
Таблиця множення: Ні, Колобочку, ніколи співати, будемо працювати.
Ось, дивись:
Зима триває три місяці, кожен з них по 30 днів, отже:
3х30=90; щодня по 2 капустини, це буде: 90х2=180капустин;
кожному зайцеві по морквині на день – це буде 7 морквин щоднини, отже: 90х7=630 морквин.
Як бачиш , усе швидко і просто, якщо знати таблицю множення.
Звучить музика, Колобок тягне мішок з овочами, віддає його Зайчику. Колобок йде далі, а назустріч йому Вовк:
Назустріч Колобкові виходить Вовк
Вовк:
О, здається Колобок
Йде по лісі: скік та скок!
Буде ось смачний обід:
Поласуємо, як слід.
Колобок, Колобок, я тебе з’їм!
Колобок:
Не їж мене, я тобі пісеньку заспіваю!
Вовк:
Ану, заспівай!
Колобок співає пісеньку:
Я по коропу метений,
Я на яйцях печений,
Я навчався гарно в школі
З мене вже тепер доволі
Знаю все на світі я
Ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля!
Вовк: Гарна твоя пісенька, та тільки користі з неї мало. От якби ти мені хатинку збудував на зиму, то я тебе б відпустив.
Колобок: Ну давай, збудую.
Вовк: Так, та тільки хатинка мені потрібна особлива. Я хочу щоб вона складалась із геометричних фігур: стіна щоб була квадратна, дах – трикутник, двері – прямокутні, а вікна – кружечки.
Колобок: Квадрат, прямокутник, трикутник, кружечки. Хіба я знаю, які вони? З геометричних фігур йому хатинку!.. Все, з’їсть мене вовк.
Заходять геометричні фігури, розповідають про себе:
Круг: Називаюся я Круг, Знають це усі навкруг. Я не маю ні сторін, Ну і зовсім без кутів. Фігура всім знайома ця Без початку, без кінця. Трикутник: Догадайся сам чому Звуть мене трикутник? Бо всього у мене три Хоч верти, а хоч крути: Є вершини в мене три, Три кути, три сторони. Квадрат: Чотири рівні сторони Й чотири рівні ось кути, Вершин чотири також маю, Усім фігурам рідний брат. А зовуть мене – Квадрат. Прямокутник: Я також –багатокутник, Називаюсь прямокутник. Всі кути у мене рівні, Й сторони супротивні. Колобок: Дякую вам, друзі, ви мені дуже допомогли. Геометричні фігури: Ну ось, тепер ти можеш побудувати хатинку з геометричних фігур. А нам час вирушати далі.
Звучить музика, геометричні фігури виходять, Колобок складає хатинку, показує її Вовкові, Вовк схвально махає головою, бере хатинку і прямує геть. Колобок весело підстрибує.
Ведучий: Ось і знову безтурботно Колобок лиш круть та фіть. Та он глянь, з-за повороту Тупає Ведмідь Набрідь.
Назустріч Колобкові виходить Ведмідь
Ведмідь:
О, здається Колобок
Йде по лісі: скік та скок!
Буде ось смачний обід:
Поласуємо, як слід.
Колобок, Колобок, я тебе з’їм!
Колобок: Не їж мене, я тобі пісеньку заспіваю!
Ведмідь: Ану, заспівай!
Колобок співає пісеньку:
Я по коропу метений,
Я на яйцях печений,
Я навчався гарно в школі
З мене вже тепер доволі
Знаю все на світі я
Ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля!
Ведмідь: Ну що ж, гарна твоя пісенька. та тільки користі з неї мало. От якби ти допоміг мені з бочками розібратись. я б тебе відпустив.
Колобок: Ну давай, допоможу. А що потрібно робити?
Ведмідь: Ось дивись: В мене було дві бочки меду. Ох і люблю я його. Одна бочка на 150л, а друга – на 180л, але меду в них було порівну: по 130л. З другої бочки я відпив 10л і долив з першої бочки в другу, щоб вона була повна. Потім з першої бочки я відлив 15 л меду, а потім тричі долив по зо л меду. На скільки днів мені вистачить цього меду, якщо вдень я з’їдаю по з л меду.
Колобок: Ну задача так задача. Що ж мені тепер робити? Як же дізнатися скільки меду у бочках.
Звучить музика, підтанцьовуючи йде дівчинка з кошиком в руці
Колобок: О, дівчинко, здрастуй! Дівчинка: Здрастуй, Колобок! Колобок: Слухай, ти у школі навчаєшся? Дівчинка: Так! Колобок: А математику любиш? Дівчинка: Так, і люблю, і поважаю. Стривай, а чого це ти такий сумний? Колобок: Та ось задав мені Ведмідь задачку, якщо не розв’яжу її, то він мене з’їсть. Дівчинка: Подумаєш, задачка. Ти хіба в школі не навчаєшся? Математику не вчиш? Колобок(знічено): Та якось не дуже… Дівчинка: Все з тобою зрозуміло. Ну я тобі допоможу, але ти маєш пообіцяти мені, що повернешся до школи і старанно вивчатимеш математику. Колобок: Обіцяю, обіцяю, тільки допоможи, будь-ласка! Дівчинка: Ось, дивись, все дуже просто: Дівчинка на дошці розв’язує задачу. Колобок: Дякую тобі, все дійсно не так і важко.
Звучить музика, Колобок з Дівчинкою виконують кілька рухів, Дівчинка виходить в один бік, Колобок в другий і заходить з ведмедем, показує Ведмедю розв’язок задачі, Ведмідь задоволено потирає руки. забирає бочки і виходить.
Колобок: Все! Треба звідси вибиратись мерщій додому! Та тільки… Куди тепер іти: наліво, направо, вперед чи назад? Напевно, я заблукав. О, хтось іде! Він мені і покаже дорогу!
Звучить музика, заходить Лисичка співає пісеньку: «Я Лисичка, я сестричка», побачила Колобка:
Лисичка:
О, здається Колобок
Йде по лісі: скік та скок!
Буде ось смачний обід:
Поласуємо, як слід.
Колобок, Колобок, я тебе з’їм!
Колобок: Не їж мене, я тобі пісеньку заспіваю!
Лисичка: Ану, заспівай!
Колобок співає пісеньку:
Я по коропу метений,
Я на яйцях печений,
Я навчався гарно в школі
З мене вже тепер доволі
Знаю все на світі я
Ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля!
Лисичка: Щось дуже сумна твоя пісенька, навіть їсти тебе розхотілося.
Колобок: Як же мені не сумувати, коли я заблукав у цьому вашому лісі і не можу тепер звідси вибратися.
Лисичка: Ну що ж, я можу тобі зарадити, в мене є карта, та тільки вона розділена на частини. Якщо зумієш її скласти, то виберешся з лісу. Удачі!
Звучить музика, Лисичка дає Колобку карту і виходить. Колобок радісно підстрибує, потім розглядає карту, сумно похитує головою, сідає на пеньочок.
Колобок: І тут ця надоїдлива математика! Придумали таке!.. (читає): Щоб цю карту зібрати Треба приклади розв’язати. Доведеться тепер у лісі жити, харчів собі шукати, під кущиком спати, а, можливо, для когось смачним обідом стати.
Звучить музика. Під мелодію «Вчать у школі» заходять школярі.
Школяр: Не сумуй, Колобочку! Ми чули про твою біду, допоможемо тобі, але ти не забудь, що ти пообіцяв повернутись до школи і старанно вивчати математику. Колобок: А ви що, можете розв’язати ці приклади? Школяр: Звичайно, адже ми вчимося в школі, уважно слухаємо пояснення вчительки і старанно виконуємо усі її завдання. Давай сюди свої приклади.
Учні розв’язують приклади, дають Колобкові свої частинки карти, він їх прикріплює до відповідної відповіді і отримує цілу карту.
Колобок: Дякую, друзі! Тепер я попрямую прямісінько за вказаним шляхом.
Звучить музика, школярі виходять. Колобок уважно розглядає карту,і підстрибуючи виходить. Змінюються декорації. Замість лісу тепер – школа і надпис: Лопатівський НВК. Учні виконують пісню «Вперше Осінь йде до щколи»
Заходить Колобок: Ой, куди це мене привела стежинка? Так це ж справжня школа і тут навчаються дітки, які мені сьогодні допомогли. Учень: Так, Колобочку, ти потрапив до справжньої початкової школи. Поглянь, як у нас тут гарно! Учень: У нас не тільки гарно, а ще і дуже цікаво! Щодня ми дізнаємось багато нового! Учень: Ось сідай, ми і тобі розкажемо про математику. Учень: Знають усі – без лічби не прожити, Жодної справи не можна зробити. Учень: Розклад диспетчер не може подати, Ракету у космос несила підняти. Учень: Нема без лічби в розрахунках порядку, Не зробить спортсмен без лічби фіззарядку. Виходить Математика: Математика – дуже серйозний предмет. Як зацікавити ним? Ось у чому секрет: Доцільно завжди, скориставшись нагодою, Задачу зв’язати з якоюсь пригодою. А можна як загадку певну подати Чи дещо цікаве у ній відшукати. Кілька веселих задачок, до речі Я пропоную любій малечі. Якось ввечері птахи Пролітали крізь дахи: Голуб, щука, дві синиці, Гави дві і три плотвиці. Поміркуйте, як ведеться, Про скількох птахів ведеться? У бабусі у дворі Є і кури, і кролі. 24 ноги, 10 голів. Скільки курей і скільки кролів. Учні дають відповіді. Учень: З математикою подружились, Всі її ми полюбили. А успішність різну маєм. Може ми чогось не знаєм. Математика: Мій секрет – скоріш порада Поділитися ним рада. Щоб успішність вам підняти, Треба добре працювати. На уроці пильним бути – Все побачити й почути. Самостійність виявляти, Та ще й творчість проявляти. Розум треба розвивати, Всі задачі розв’язати. І тоді кінець кінцем Буде кожен молодцем. Будь уважним і кмітливим, В математиці усе важливо. Учень : Кругла, наче буква О, Цифра “нуль”, або ніщо Як стоїть він сам-саміський, То й не значить нічогісько!
Гра-драматизація “Десятка”, дійові особи якої Автор, Нуль і Одиниця.
Автор: Веселий нуль прошепотів Сусідці одиниці. Нуль: З тобою поруч я б хотів постояти, сестрице. Автор: Та одиниця каже Одиниця: Ти, Нуль, число нікчемне! Не стій зі мною, бо мені Це зовсім неприємно! Автор: А Нуль на це. Нуль: Я знаю сам Та якби поруч стати нам Десятка б з тебе стала! Поглянь на себе: ти ж у нас Мала та худорлява! А станеш більша в десять раз. Коли я стану справа! Нехай не кажуть, що нулі Такі нікчемні і малі. Тож уважно все вивчай І про нуль не забувай. Сотень, тисяч, одиниць Жодних тут нема дрібниць.
Учні кажуть заключні слова про важливість математики.
Щиро вдячні Вам на слові, Виконати все готові І докласти всіх зусиль, Щоб лунало звідусіль: Разом: Математиці – слава й хвала, Вона вміння й знання нам дала! Ведучий: Цю цікаву й важливу науку Будемо вчити , тож дай друже руку! Ведучий бере за руку Колобка. Колобок: Математику вчити я буду Щоб бути корисним країні і людям. Учень: Опануємо різні секрети, Побудуємо згодом ракети! Учень: Сконструюємо вдалі машини Щоб самі будували і шили. Учень: Доведеться чимало зробити – Збудувати, старе – оновити. Учень: І можливість сою не прогавити Україну у світі прославити!
Виходять учасники свята, співають заключну пісню.
