За вікном – справжня осінь. Погожі сонячні дні змінюються похмурими дощовими, на зміну холодному ранку приходить ще досить теплий день. Ходімо до лісу. Як на мене, там чудово в будь-яку пору, особливо зараз. В лісі ще вирує життя: звірі й комахи ще не поховались, ще не всі птахи полетіли у вирій. А яке різнобарв’я. Такого іншим часом не буває. А як пощастить, ще й грибів назбираєте. Покажемо дітям цю неперевершену красу. Хочу допомогти вам з підготовкою до екскурсії “Природа восени”. Знайомтесь з розробкою, використовуйте у роботі! Гарного настрою!
Тема. Екскурсія до осіннього лісу. Спостереження за осінніми змінами в живій і неживій природі
Мета: дати учням первинне поняття про явища природи, сезонні явища; провести спостереження за змінами в неживій природі; учити знаходити ознаки відмінності рослин восени порівняно з літом; продовжити формування понять «нежива природа», «жива природа»; учити спостереження за поведінкою тварин; продовжити формування вміння естетично сприймати природу навколо себе; формувати уявлення про екологічні зв’язки і залежності явищ та об’єктів живої природи; виховувати у дітей дбайливе ставлення до природи.
Обладнання: гербарна папка, кошики та коробки, олівці, блокноти.
Попередня підготовка до екскурсії:
- Складання плану екскурсії (день, час проведення, місце)
- Складання плану-конспекту уроку-екскурсії;
- Ознайомлення і вивчення віршів про осінь, прислів’їв, приказок та осінніх прикмет погоди;
- Проведення інструктажу: «Правила поведінки під час екскурсії до лісу. Правила збирання насіння і плодів»
- Продумування і складання розваг під час екскурсії
Хід екскурсії:
І Організаційний момент
- Привітання
- Повідомлення теми і мети уроку-екскурсії
Сьогодні, діти, ми підемо в гості до осіннього лісу. Поспостерігаємо за життям лісу та його жителів восени. А в гостях, як відомо, треба бути чемними. Давайте пригадаємо правила поведінки в лісі.
2. Повторення правил поведінки під час екскурсії до лісу та правил збирання плодів і насіння
3. Організований вихід до лісу
ІІ Мотивація навчальної діяльності
- Розповідь учителя
- Сьогодні у нас незвичайний урок. Так, саме урок, хоч і на природі. Озирніться навколо! Яка пишність фарб нас оточує! Хочу висловити свої почуття словами Марії Хоросницької.
ОСІНЬ Нарядилась осінь В дороге намисто, Золоте волосся Розплела над містом. Кольорові фарби Вийняла з кишені І малює осінь Жовтим по зеленім. Здогадатись можна В парку по деревах: Є червона фарба В неї і рожева... Ще й відтінків різних Безліч осінь має, А стрункі ялини Боком обминає... Їй не шкода фарби Й часу ні хвилини — Колються нечемні Сосни та ялини.
- Про яку пору пише поетеса? - Назвіть слова, що підтверджують ваше припущення. - Отже, сьогодні поспостерігаємо природу восени.
2. Вправа «Очікування»
- Діти, скажіть, що і кого ви очікуєте сьогодні побачити? - Як ви думаєте, що ми зможемо почути сьогодні в лісі? - Як ви думаєте, а що ми зможемо відчути? Діти дають відповіді, а вчитель кріпить заздалегідь підготовлені листочки з відповідними написами на імпровізованому дереві)
ІІІ Основна частина
- Бесіда
- Що таке явища природи? (Усі зміни, що відбуваються в природі.) - Що називається сезонними явищами? (Природні явища, що пов'язані зі зміною пір року.) - Назвіть усе те, що належить до природи. (Дерево, кущ, трава, ворона, собака, камінь, небо, сонце тощо)
(Діти можуть називати об’єкти, зроблені руками людини (будинок, машина, водопровід), або називати рослини (береза, бузок, горець, кульбаба і т. ін.) Учитель дає можливість усім висловитися, а потім підбиває підсумок.)
- Як багато ви назвали предметів, але ви забули, що природа не зроблена руками людини. Пропоную виправити помилки і назвати об'єкти природи. (Хмари, небо, сонце, рослини, тварини) - Те, що ви назвали, можна розподілити на дві групи. Назвіть їх. (Нежива і жива природа) - Я загадаю загадки, а ви, не називаючи відгадок, скажіть, про яку природу в них ідеться. Дощ пройшов, і міст з’явився, Сім у нього кольорів. Навіть зайчик задивився, Диву-дивному зрадів. (Веселка) Загриміло, заблищало, Заховалось сонечко. А за мить все мокрим стало, Вмилося віконечко. (Гроза) Ніч прийде, і він засяє, Аж до ранку не засне. Казочок багато знає В небі зорянім живе. (Місяць)
(Можливо, загадки здадуться простими, але дітям потрібно не лише знайти відповідь на них за певними ознаками, але і визначити, що це — живе або неживе, а учитель логічно розпочне бесіду про ознаки осені в неживій природі.)
- Отже, в цих загадках згадується нежива природа — веселку, грозу, місяць. Отже, ми зараз поговоримо про осінні зміни в неживій природі. Послухайте ще одну загадку: Всі від нього навкруги Набираються снаги. Тільки ранок настає, Виглянь у віконце, Всім воно життя дає – Променисте… (Сонце) - Підставте свої щічки до сонечка. Що ви відчуваєте? (Тепло) - Згадайте, як ми відчували сонечко влітку? (Сонце світило дуже яскраво, тому було спекотно.) - Яке положення займало сонце на небі влітку? (Воно було високе.) - Як розташоване сьогодні? (Нижче, тому і гріє слабко.)
2. Гра «Сонечко»
Одна дитина «грає роль» сонечка, іншим даються ролі різних природних об’єктів: хмарка, річка, квітка, дерево, пташка і т. д. Вчитель каже: Сонечко піднімається вище і вище, щедро дарує свої промінчики. Дитина – сонечко, яка до цього часу сиділа наприсядки, піднімається і простягає ручку тому, кому дарує промінчик і каже: річці. Річка каже, що вона відчуває від дотику сонечка (моя водичка стала теплою, в ній можна купатися, сріблиться і виграє на сонечку і т.д.)
Хтось відкрив на небі душ, Повно на землі калюж. І на нас водиця ллється. Як це явище зоветься? (Дощ) - Що це? (Дощ) - Два дні тому «небо продірявилося» і пройшов перший осінній дощ. Порівняйте за тривалістю і температурою літній і осінній дощі. (Восени він довгий і не такий теплий. А влітку можна під дощем купатися, радіти прохолоді, яку він дає в спеку.) - Подивіться на небо. Чому не видно сонця? З небокраю, з-за діброви, Вийшли воли чорноброві: Принесли водиці дзбан, Полили і ліс, і лан. (Хмари) — Що це? (Ми бачимо хмари.) — Чи часто пливли хмари по літньому небу? (Ні, рідко.) — Кого вони вам нагадують?
(Поставлене запитання вимагає відповіді про об’єкти живої природи, що відповідають на питання хто?, проте діти зазвичай називають предмети, що вони бачать у цей момент. Учитель вислуховує відповіді, а потім уточнює ознаки живих об’єктів природи.)
— Про який об'єкт неживої природи ми ще не говорили? Послухайте підказку. Летить коник, басує. Полем-долом пустує. Ніхто його не впіймає І ніхто не загнуздає.(Вітер) - Так, це вітер. Якщо він дме сильно, то дерева згинаються і навіть можуть зламатися. А коли дме на воду в річці, то вона рябить. Тому його називають пустуном.
(Під час відгадування загадок необхідно вимагати від дітей наводити ознаки, за якими вони знаходять відповіді.)
- А зараз пограємо! Уявіть, що ви листочки. Коли я скажу, що дме вітер, ви бігатимете, а коли скажу: «Тихо» — ви зупинитеся. - Зробимо висновок. Які зміни відбуваються в неживій природі восени? (Сонце світить і гріє слабше, по небу часто пливуть хмари, посилюється вітер, часто дощить, стає прохолодніше.) - А зараз пограємо! Я читатиму загадки про природу. Хто здогадається, про кого вони, той повинен бігти до своєї відгадки. Стоять на видноколі Красуні білокорі. Зелені коси-віти Гойдає тихо вітер. (Берези)
Дитина біжить до берези і називає ознаки, за якими відгадала (білий стовбур, листя зелене).
Він високий і кремезний, Стовбур в нього широчезний. Тисячі синочків має, В шапочки всіх одягає.(Дуб)
Дитина біжить до дуба і називає ознаки (широкий стовбур, велика крона, багато жолудів, кожен має шапочку)
Хоч не швачка, не кравчиня, Голок в неї повна скриня. Їх завжди вона вдягає, Зелений колір не міняє. Коли всі дерева голі, Вона стоїть, немов в обнові.(Ялина)
Дитина відповідає, що це ялина; ознака — голки, які є листям; вони опадають не одразу, а поступово, тому дерево завжди зелене.
(Часто діти використовують назви рослин, притаманні живій мові. Вони вважають, що ялинка і ялина — дві різні рослини. Тому вчитель повинен наводити наукові назви природних об’єктів. Розглядаючи дерева, необхідно звертати увагу дітей на красу зовнішнього вигляду рослини, забарвлення стовбура і листя, форму листових пластинок, доступну для розуміння дітей цього віку (пальчата, лінійна, трикутна, ромбічна), тобто прагнути до естетичного сприйняття природних об’єктів.)
— Молодці, відгадали всі загадки правильно, та й бігаєте прудко! Отже, ви назвали: береза, горобина, ялина. Яким загальним словом можна їх визначити? (Дерева) — Яку однакову ознаку ви побачили? (Один головний стовбур) — Послухайте уважно наступну загадку. Одягаюсь білим цвітом, Наливаюсь теплим літом. Осінь холодом повіє, Я шаріюсь, червонію. Мої ягідки зривай, Від застуди буде чай.( Калина)
Дитина відповідає, що це калина; навесні вона цвіла білим кольором, а зараз на ній висять червоні плоди, чай з них п’ють від кашлю.
Кучерявий кущ на кручі, Має пазурі дряпучі. Хто по квіти потовпиться, Він за того ухопиться. В нього ягідки червоні, Вітамінів повні-повні. Як дряпне, ані руш! Відгадайте, що за кущ? (Шипшина)
Дитина відповідає, що це шипшина; ознака — червоні плоди;багаті вітамінами, стебельця з колючками.
- Яким загальним словом назвемо калину, шипшину? (Кущі, тому що у них декілька стебел ростуть із землі.) - Зараз збиратимемо листочки, що впали з рослин. Подивіться на їх забарвлення, форму, на виїмки по краях пластинки. Намагайтеся обрати, на вашу думку,найгарніші з-поміж них. Ми покладемо листя в газети, а потім — у гербарну теку і засушимо.
(Важливо закласти добре розпрямлене листя, щоб потім зробити барвисте панно або гербарні зразки. Теку для гербаризації можна зробити з цупкого картону або фанери. Цю роботу можна виконати в класі, зібравши листя у букети, а потім відібрати найкращі)
3. Гра «З якого дерева листок?»
- Зараз перевіримо, хто з вас найспостережливіший. З якого дерева найбільше впало листочків? (Орієнтовна відповідь: «Я не знаю, як називається дерево, але на ньому висять "парашути"».) - Це плоди цікавої форми, ми їх теж зберемо в гербарій. Рослина називається клен американський. Вам відомий клен із пальчатими листочками. Знайдіть їх! Подивіться на них уважно — і ви побачите ознаки відмінності. - Під час наступних наших спостережень ми з'ясуємо, яка рослина останньою скине листя. Як називається це явище природи, коли з дерев опадає листя? (Листопад) ЛИСТОПАД Осінь, осінь, листопад, Жовте листя стелить сад, За моря в краї далекі Відлетіли вже лелеки. Хмари небо затягли, Вітер віє з-за гори, Ходить осінь листопадом, Жовте листя стелить садом. А. Житкевич - Яку ознаку листопада підкреслює поет? - Послухайте ще одну загадку: За лісом-пралісом каша кипить. (Мурашник) - Так зараз ми з вами підійдемо до мурашиного житла. Мурашки дуже потрібні лісові: вони розпушують грунт, знищують гусінь, короїдів, переробляють органічні залишки. Зараз ще можна спостерігати життя в мурашнику, але пройде ще трохи часу, і мурашки сховаються в глибоких підземних коморах, зіб’ються у великий клубок і нерухомо чекатимуть весну.
4. Час творчості
- Малювання осіннього дерева або куща в заздалегідь принесених блокнотах;
- Створення букетів з осіннього листя;
- Фотосесія «Я і осінь»;
- Фотографування осінньої природи
- А як змінилося життя людей із настанням осені? (Одягаємося тепліше, у садах і городах, на полях збирають урожай.) - Так, правильно! Чому листя восени опадає? (Відповіді дітей.) Діти, справа в тому, що скидаючи листя, дерева готуються до зими. Земля під опалим листям глибоко не промерзне, під тягарем снігу не ущільниться, збереже повітря, що дуже важливо для мешканців ґрунту, які спушують землю і роблять її родючою. Навесні під опалим листям земля тривалий час зберігає вологу снігу, що розтанув. Опале листя — не сміття: воно дуже потрібне ґрунту і рослинам. Восени рослини, готуючись до зими, не лише скидають листя, а й припиняють ріст і цвітіння. Вони також готуються не лише до зими, але й до майбутньої весни, закладаються бруньки на гілках дерев і кущів, у багатьох трав'янистих рослин утворюються бутони, з яких навесні з'являться листя, квіти.
5. Робота в групах. Технологія «Чарівні предмети»
- Об’єднання в три групи. Називаємо осінні місяці по черзі і об’єднуємось за місяцями.
- Кожна група отримує один з чарівних предметів: чарівні окуляри, чарівні навушники, чарівні рукавички.
- Діти групами розходяться, спостерігають за об’єктами природи, готують повідомлення: перша – про те, що і кого можна побачити осінньої пори, друга – про те, що і кого можна почути, третя – про те, що можна відчути дотиком і серцем.
- Девіз першої групи: Дивитися так, щоб побачити, другої: Слухати так, щоб почути, третьої – Торкатися так, щоб відчути.
IV Підсумок екскурсії:
- Повідомлення груп
- Повертаємось до очікувань
- Давайте подивимось, що ми очікували побачити під час екскурсії? Почути? Відчути? Справдились наші очікування.
3. Гра «Я — диктор»
- Зараз я буду диктором: розкажу вам про погоду восени, а ви маєте відгадати, коли така погода буває — на початку осені чи в кінці. 1. Шановні радіослухачі! Сьогодні сонячна, тепла погода. Легкий вітерець похитує гілки дерев, небо безхмарне. Протягом усього дня на дощ не очікують. Температура повітря — 10-12 градусів тепла. 2. Шановні радіослухачі! Сьогодні холодна, дощова погода, поривчастий вітер. Температура 2-3 градуси тепла. (Перше — про вересень, ранню осінь, друге — про жовтень-листопад, пізню осінь.) - Отже, ми завершили невелику екскурсію в наш осінній чудовий куточок природи. Що ви дізналися? Що вас вразило? Що ви побачили і почули в природі? Будь ласка, спробуйте вдома все це намалювати. Можливо, хтось придумає невелику розповідь або казку, а на наступному уроці ми їх послухаємо.
(Протягом тижня доцільно організувати виставку творчих робіт на тему «Природа восени» Це будуть і малюнки, фотографії, вироби з природного матеріалу, оформлені віршики, казочки.)