Незабаром наша Земля вкриється білою м’якою ковдрою, і ми будемо жити в очікуванні новорічного дива. Та готуватись до свята треба заздалегідь. Сьогодні для вас новий сценарій новорічного свята. Читайте, змінюйте та користуйтесь на радість собі та дітям.
Звучить казкова зимова мелодія, хлопчик і дівчинка прикрашають ялинку
Оленка: Івасику, ти чуєш, музика звучить? Це Новий рік у гості до нас мчить. Несе з собою радість і гостинці, І мерехтливе сяйво на ялинці. Івасик: Сестричко, я вже так його чекаю, І в двері, і в віконце виглядаю. І чую, як чарівна музика звучить. Мабуть, не за горами та святкова мить.
Звучить спів пташок, дзюркотіння струмків
Оленка: Та що це, сонце дужче припікає, Сніг топиться й струмочками стікає? Щебечуть птахи, пробивається травичка, Десь вдалині дзюркоче дзвінко річка. Івасик: Та ні, це вже не жарти і не сміх, Геть розтопився срібний білий сніг. Зими немає… То тепер не буде й свята, Тепер на нього цілий рік чекати? Оленка: Послухай, братику, хтось стукає до нас, А надворі вже досить пізній час. Як вдіяти, що будемо робити, Чи можна гостя пізнього впустити. Голос з-за сцени: Впустіть, впустіть я вас благаю Важливу звістку для усіх я маю.
«Залітає» снігурик
Івасик: Заходь, ти хто і звідки ти прибився, І чи з дороги ти не натомився? Снігурик: Снігурик я, важливу звістку маю, Адже кругом літаю і все знаю, Почув про це я десь годину тому, Зима образилась і подалась додому. В далеку Північ, друзі, полетіла, І повертатись зовсім не хотіла, Бо десь почула, як казали люди, Що краще жити, як зими не буде. Тепер нам треба Зиму повернути, Без нею року Новому не бути! Івасик: Ну що ж, Оленко, треба вирушати, В далеку Північ – Зиму повертати. Оленка: Йдемо, лише беремо шубки й рукавички, Бо Північ – це не жарти чи дрібнички.
Звучить мелодія, діти виходять, заходять ялиночки, танцюють маленький таночок
Ялиночка перша: Я малесенька ялинка, Зелена в мене є хвоїнка, Шишки на голках ростуть, Мене усі у гості ждуть. Ялиночка друга: Я – ялиночка зелена, Настрій дуже гарний в мене, Бо ідуть веселі свята, Буду зимоньку стрічати. Ялиночка третя: Я – ялиночка пухнаста, Шубка вся моя голчаста. Білі будуть всі ялинки, Як налетять на ліс сніжинки. Ялиночка четверта: Та щось сніжинок не видати, Не мали б зараз спочивати. Нового року скоро час. Та щось зима не йде до нас. Ялиночка п’ята: Так, снігу було трохи зранку, Та ввесь розтанув, до останку. Тепер стекло все, ніби навесні, Й від цього сумно так мені.
Звучить мелодія, чуються кроки
Ялиночка перша: Ви чуєте, це хтось іде до нас, Хоча надворі пізній час. Ялиночка друга: Мабуть, у когось справи є важливі, І люди ці відважні і сміливі.
Заходять Івасик і Оленка
Ялиночка третя: Ой, та це ще зовсім діти! Не боїтеся лісом ви ходити? Ялиночка четверта: Та ще й надворі пізній час, Хтось може налякати вас. Оленка: Та ні, боятись нам не гоже, Бо хто ж вернути зиму допоможе? Ялиночка п’ята: А що із нею сталось, де вона? Без снігу і галявина сумна. Івасик: Зиму образили погані люди, Тепер її мабуть не буде. На північ ми з Оленкою ідемо, Можливо, там її знайдемо. Ялиночки (разом): Хвоїнку чарівну візьміть від нас, Вона вам допоможе у цей час. Її тримайте міцно у руках, Вона вам вкаже вірний шлях. Івасик і Оленка (разом): Дякуємо вам від серця всього, Та час рушати вже в дорогу.
Хлопчик і дівчинка виходять, ялиночки під мелодію виконують декілька рухів і теж виходять. Звучить мелодія, танцюючи заходять сніжки і сніжинки
Сніжок перший: Я – сніжок лапатий, Засипаю хати, Засипаю я двори, Роблю все для дітвори. Сніжок другий: Я – сніжок іскристий, Засипаю місто, Щоб було на свято Всюди біло й чисто. Сніжок третій: Я – сніжок м’якенький, Засипаю землю-неньку, Щоб під ковдрою моєю Було всім тепленько. Перша сніжинка: Я – сніжиночка маленька, Зима біла – моя ненька, Татко - вітер-сніговій, То ж лови мене мерщій. Друга сніжинка: Я сніжиночка-сестричка, Ніби зовсім невеличка, Та коли разом пурхаєм, Землю геть усю вкриваєм. Третя сніжинка: Я – сніжиночка біленька, В мене суконька новенька. В мене срібні черевички, Танцювати маю звичку.
Сніжки і сніжинки виконують танок, по закінченні заходять Івасик і Оленка
Оленка: Поглянь, Івасику, тут є чудовий сніг, Мабуть вже ступим на Зими поріг. Сніжки і Сніжинки (разом): Та ні, Зима живе неблизько. Сніжок перший: Це там, де дужий дме вітрисько. Сніжок другий: Мороз лютує, завірюха. Сніжок третій: Там треба доброго кожуха. Сніжинка перша: А ми – лише малі сніжинки. Сніжинка друга: Легкі і ніжні, мов пушинки. Сніжинка третя: Синочки й донечки Зими. Всі разом: Та живемо далеко ми.
Виконують всі разом пісню «Сніг-сніжок»
Івасик: І що ж будемо ми тепер робити, У кого допомоги попросити? Оленка: Не можу я ніяк збагнути: Ну як нам зиму повернути? Сніжинка перша: Я знаю, як позбутися біди, Ми тітку Віхолу покличемо сюди. Сніжки і Сніжинки разом: Тітонько Віхоло, до нас прийди І своїх донечок – сніжинок приведи.
Звучить звук вітру, заметілі, з’являється Віхола в супроводі сніжинок
Оленка: Щось стало ніби холодніше, Чи може до Зими вже ближче? Віхола: Ні, до Зими іще далеко, Добратися туди нелегко. А я – санчатами приїхала, Зими сестриця– Віхола. Все кругом завіяла, Снігом все засіяла, Притрусила всі доріжки. Не підете туди пішки. Зі мною - донечки-сніжинки, Легкі і ніжні, мов пушинки. Сніжинка перша: Віхоли ми донечки, Іскримось на сонечку, Танцюємо, літаємо, Землю всю вкриваємо. Сніжинка друга: Ми малесенькі сніжинки, Засипаєм всі шпаринки, Падаємо вам до ніг, Усі кажуть «Іде сніг!» Сніжинка третя: Ми – сніжиночки лапаті, Засипаємо всі хати, Ліс і поле, і лужок, Кажуть всі: «Іде сніжок!» Сніжинка четверта: Ми – сніжиночки іскристі, Одягаємо в намисто Віти, гілочки й паркани. Все сріблясто-білим стане. Сніжинка п’ята: Ми – сніжинки працьовиті, Землю тепло оповити Нам на зиму дуже треба І тому падем ми з неба. Віхола: Що ж, кружляємо в танку, Сиплемо-метем сніжку, Ви падіть, падіть, сніжинки, На дерева, на будинки. Насипайте повні сани, Доки сили у вас стане. Дітей треба нам домчати До Мороза, мого брата.
Віхола і сніжинки виконують танок., в кінці якого забирають дітей і виходять зі сцени .Звучить скрипу снігу, з’являються Сніговики
Сніговик перший: Я веселий сніговик, До морозу й снігу звик, Очі в мене – дві вуглини, Ротик – ягоди калини. Сніговик другий: Я на нього дуже схожий, Ввесь кулястий і пригожий. Із морквини в мене ніс, Я люблю зимовий ліс. Сніговик третій: Ну а я їх третій брат, Веселитись дуже рад, Бо прийшла пора чудова Морозна, снігова, зимова. Сніговичка перша: Я – маленька сніговичка, В мене з снігу рукавички, З льоду – модний капелюшок, Ввесь із інію кожушок. Сніговичка друга: А я подружка-сестричка, Теж маленька сніговичка, Шарф мені сплела зима, Красивіш ніде нема. Сніговичка третя: Сніговичка я маленька, В мене суконька біленька, Чобітки із льоду литі, Сріблом-інієм розшиті.
Сніговики танцюють танок, заходять Оленка і Івасик
Сніговик перший: Здрастуйте, любі малята, Чули: скоро у вас свято. Сніговик другий: В новорічний світлий час Запросіть у гості й нас. Сніговик третій: Радо завітаємо, Зі святом привітаємо! Сніговички (разом): Любимо ми новорічне свято: Воно сюрпризами багате! Оленка: Жаль, та свята в нас нема, Покинула наш край Зима. Івасик: Тепер знайти її нелегко, Бо на Північ йти далеко.
Чується звук «скрип снігу», заходить Морозець
Морозець: Брат Зими я – Морозець, Дуже вправний молодець. Закував річки, ставки, Розмалював усі шибки.
Діти і Морозець виконують пісню «Добрий дядько Морозець»
Морозець: Є і в мене гарні донечки, Що блищать на сонечку. Бурулька перша: Ми крижиночки прозорі, Іскримось, неначе зорі, Звисаємо з гілок, зі стріхи Для дитячої потіхи. Бурулька друга: З льоду ми скляні крижинки, Дуже схожі на морквинки. А як сонце припікає, Тихо з нас вода стікає. Бурулька третя: Ми бурульки льодяні, Замки наші крижані. Ми холодною зимою Ростемо вниз головою.
Бурульки виконують невеличкий танок
Бурулька перша: Ой, Морозе, наш татусю, За дітей я цих боюся. Бурулька друга: І я тебе, татусю, прошу, Допоможи їм, ти ж хороший! Бурулька третя: Татусю любий, їм допоможи, Що робити, - підкажи. Морозець: Допоможу я їм радо Цінну дам одну пораду: Кличте Вітра – сніговія, До Зими він вас повіє. Діти (разом): Любий вітре – сніговію, Виконай ти нашу мрію, Щоб Зима прийшла до нас І настав святковий час.
Звучить звук вітра, діти туляться одне до одного, влітає Вітер, танцює танок
Вітер: Я – Вітрисько-сніговій, Північний вітер – батько мій. Вію, снігом замітаю Землю з краю і до краю. Радий вам допомогти, До зими вас привести. Тепер вона є тут, близенько, Покличте ви її гарненько. Діти (разом): Зимонько, іди до нас, Бо настав уже твій час. Ми тебе чекаємо, Дуже виглядаємо.
Звучить мелодія, виходять всі герої, виконують пісню «Ой весела в нас зима», заходить зима
Зима: Я – зима, білосніжна, холодна. Одягнула все в білі полотна, Вишила інієм срібну мережку, Встелила сніжинками стежку. Гуляла по полю, по місту і в лісі, Вдягнула у біле дуби на узліссі. Над світом усім чаклувала, Сріблом кругом малювала. Щоб світ став весь білим і чистим, Красивим, святковим, врочистим. Сніжки і Сніжинки (разом): Білим снігом все вкриваємо, Новий рік танком стрічаємо. Сніговики (разом): Ми пісень співаємо, Доріжки підмітаємо. Морозець: Змайстрував бурульки з льоду, Заморозив усю воду. Бурульки: Ми з дахів, гілок звисали, З криги замки будували. Віхола: Я крутила і мела, Пальто Зимоньці плела. Втер-сніговій: Я санки приготував, Новий рік щоб приїжджав. Снігурик: Я прийшов теж на підмогу, Показав йому дорогу.
Звучить чарівна мелодія, з’являються зірочки, співають пісню «Зірочки»
Зірочка перша: Я – маленька зірочка, Як чарівна квіточка. Із нічного неба Дивлюся на тебе. Зірочка друга: Я зірочка яскрава, На небі я живу. Вкриваюся хмаринкою, І міцно вдень я сплю. Зірочка третя: А я – зірочка блискуча, І весела, і співуча. Із-за хмарки виглядаю, Колискові всім співаю. Зірочка четверта: А я – зірка загадкова, І художниця чудова. Малюю в космосі малюнки, Творю небесні візерунки. Зірочка п’ята: Я зірочка грайлива, Радісна й смілива. Ходжу по хмарці пішки, Граюся у сніжки. Зірочка шоста: А я – зірка недосяжна, Далека дуже і відважна. Де Чумацький світить Шлях, Катаюсь я на ковзанах. Зірочки (разом): Та є у нас і спільна справа: Світити з неба всім яскраво. Сьогодні ж нічка особлива, Стрічайте всі її сміливо.
Звучить мелодія, заходить Нічка-новорічка
У цей зимовий світлий час, Не забарилась я до вас. Прийшла, бо зорі путь вказали, А ви усі мене чекали. То ж гляньте ви усі на небо, Бажання загадати треба. Бо в цей казковий добрий час Зірки спустилися до вас.
Нічка – новорічка і зірочки виконують пісню «Загадай бажання», з другого куплета до них приєднуються всі герої свята
Оленка: Ми радісно пісень співаємо, В таночку Новий рік стрічаємо. Івасик: Гляньте, ось і він іде, З собою радощі веде.
Звучать куранти
Новий рік: Ось я і прийшов до вас В цей радісний святковий час. Я – малята, Новий рік, Буду кращим, ніж торік. Щоб були веселі, щирі, Росли у злагоді і мирі. Подарунків цілий віз З радістю для вас приніс. Тож даруночки приймайте, Радо Новий рік стрічайте!
Всі виконують пісню «Новий рік іде по землі», Новий рік роздає діткам подарунки