Ось і завітала до нас красуня весна і від її приходу все пробуджується, оживає. На зміну лютому приходить березень і одразу береться за роботу – будить перші лісові квіти – і вже на лісових галявинах розплющили свої блакитні оченята проліски, розтопив лід на річках та сніг і у ярки весело біжать дзвінкоголосі струмочки.
Наші пращури вважали, що початок новолітування має починатися з весною, з пробудження і розквіту природи. У Київській Русі календарний рік починався 1 березня. Прихід весни пов’язували зі святом Явдохи (1 березня за старим стилем, 14 березня – за новим).
Після зимового сну відроджувалася природа, починалося нове життя, новий рік. Місяць назвали так тому, що в березні плаче білокора береза, коли наші предки вирубали значні ділянки березового лісу для землеробства, була поширена назва «березоль», утворена з основ двох слів — «береза» і «золи». До речі, є таке народне прислів’я про березовий сік: «Парубок нап’ється — велетнем стане, дівчина нап’ється — коханого зустріне».
Також березнем слов’яни могли називали цей місяць тому, що в березні палили на вугілля березу, а в теплих районах вже збирали березовий сік. У Білорусії його так і називають – Сакавік. У хорватів березень кличуть Сушец. Вважається, що цього місяця мало буває опадів і в лісі сухо… А ще в народі називають березень каплюжником, капелюжником, крапельником. За швидке сніготанення і поява перших таловин – протальником. Прозвали березень наші предки і Свистуном, свистунцем.
Березень — первісток весни, спадкоємець лютого, провісник квітня, ранок весни і ранок року. Це місяць — сонцегрій, весновій, вітроніс.
На початку березня починає наспівувати пісні вівсянка: «Покинь сани, візьми віз, викинь шубу, з печі злізь». Молочно-білими дзвіночками пролісків подекуди вкрилися галявини в лісі. Обвішується довгастими ліхтариками, кудлатими сережками цвіту ліщина. Ніби зірочки, з’являються золотаво-жовті монетки-квіточки мати-й-мачухи У річках нереститься риба, вилазять погрітися із вуликів після довгої зими бджоли. Повертаються до рідних домівок журавлі. З завмиранням серця слухаємо журавлине «кур-ли… кур-ли…». Летять лелеки, польові жайворонки, згодом появляються дзвінкоголосі зяблики. Метушаться сороки-вертухи, будують свої гнізда. Літають воронячі зграї. Особливо крикливими і непосидющими стають дятли. Відгуляли весілля вовки та лисиці. Очікують перший окіт зайці. Прокинулися їжаки — колючі-преколючі, худі.
.У третій декаді місяця — 21 березня — день весняного рівнодення. День рівняється з ніччю, а згодом і обганя її.
Рано-вранці встає над землею красуня-зоря, закутана туманом. Згодом зійде сонце, зігріваючи людські серця.
Народні прикмети на березень:
Березень з водою, квітень з травою, а травень з квітами.
Березень невірний — то плаче, то сміється.
Березень похоронить, серпень сховає (хліб «похоронять» в землю — сховають у комору).
Березень спершу хмарний, а потім болотний — буде хліб намолотний.
Березень сухий та мокрий квітень і комору й льох наповнять.
Березень сухий, теплий квітень, вологий май — на щедрий урожай.
В березні і на кориті можна їхати.
В березні орють, а квітень студений, травень буде красний, теплий і зелений.
Вітер у березні переважає з північного сходу — влітку будуть градобійні хмари.
Вночі тріщить, а вдень плющить.
Грім у березні — на похолодання.
Гуси високо летять — води буде багато, низько — мало.
Дрозди в березні співають на верхів’ях дерев — весна вже близько; у гілках — то ще далеко.
Журавлі прилетіли рано — на ранню весну.
Журавлі прилетять зграями — літо буде негоже, поодинці — погоже.
Журавлі тягнуться на північ — до тепла, летять назад — до холоду.
Качки дикі мостять гнізда біля самої води — літо буде сухе; чим далі від води, тим воно мокріше.
Качки дикі прилетять вгодовані — весна буде довга і холодна.
Курка в березні нап’ється води з калюжі.
Лютий славен заметіллю, а березень — відлигою.
Марець прийшов — покинь сани, візьми віз, викинь шубу й з печі злізь.
Мине марець — готуй в поле ярець.
Погода в березні добра — на врожай коноплі.
Рано березень веснянку починає — тепло ненадійне.
Синичка в березні заспівала — весняне тепло віщує.
Сніг у березні пада — біда саду й винограду.
Сніжок в березні задує — буде урожай на городину і ярові.
Якщо весною дощ вперше гримить на голий ліс, це віщує холод.
Тумани чисті в березні — до мокрого літа.
Ячмінь в березні каже: кидай мене у болото — буду як золото, топчи мене в грязь — будеш як князь.
Хмари в березні пливуть швидко й високо — буде хороша погода.
Хто в марті сіяти не зачинає, той про своє добро забуває.
Яка середина березня, таке й літо: дме теплий вітер — буде тепле й мокре; випаде сніг, мороз і вітер з півночі — літо очікується холодне; йтиме дощ — літо буде дощове.
А в подарунок – підбірка віршів про березень.