Сьогодні ввечір – святий вечір! – вигукували ще від самого ранку ми з сестрою і братом. В хаті пахло пшеницею, що варилась в горшку ще від досвітку. Варити ж бо її треба довго. На сьогоднішньому столі вона буде найсмачнішою. В нашій місцевості так і казали: варена пшениця. Слово “кутя” я почула тільки згодом. Мама наліпила цілу стільницю вареників: з картоплею, капустою, вишнями. Блини, голубці, вінегрет, гриби – все сьогодні пісне. Ось зараз тато занесе до хати сіна, покладе під стіл, мама туди накидає дрібних грошей і солодощів і всі діти, що є в хаті будуть по черзі “квохкати” у тому гнізді, вибираючи звідти все, що знайдеться. Тепер обов’язково в господарстві будуть кури водитись.
Хоч сьогоднішня вечеря пісна і ще багато великих свят попереду, та чомусь цей вечір був найказковішим. Мабуть завдяки бабусі, яка задовго до цього дня починала підготовку і нас вчила, що навіть у важкі часи треба готуватись заздалегідь, щоб достойно зустріти свято. За тиждень все прибиралось у господарстві, бабуся завдавала квас з сушні, так у нас називали сухофрукти, сіяла борошно на калачі, випікала домашнє печиво, купувала всім подарунки і гостинці. Напередодні пекли калачі, з якими мали йти до рідних. У нас кажуть – “нести вечерю”. В нову миску клали по трохи кожної з приготованих страв, нову ложку, зверху ставили калач, солодощі, подарунки і давали “за поману”, згадуючи при цьому померлих родичів.
Робили у нас і дідуха, але називали його “попом”.
Більшість цих традицій живі і понині. Працьовиті господині винайшли чимало нових пісних страв, та все ж основні традиційні залишились. І кількість їх на святвечірньому столі залишається традиційною – дванадцять – за кількістю апостолів.
Якщо переглянути літературу, то можна знайти не тільки перелік страв, а й символічне значення кожної:
1. Кутя – варена пшениця з медом і маком є актом жертви Богові, бо пшениця з медом – це сакральна частина Святої вечері. Мак – символ мучеництва, невинно пролитої крові. Мед – символ чистоти, Божого слова.
2. Горох – символ Божої весни, яка завжди відроджується в людині після занепаду.
3. Капусняк – капуста виступає як символ простоти й водночас міцності, єдності навколо однієї твердої основи.
4. Борщ – символ торжества добра. Оскільки господиня готує пісний борщ із різних простих рослин, які дарує їй земля, так само християнин вишліфовує свою волю із простих щоденних малих здорових практик, які почерпнув із родинного дому або доброго християнського суспільства. Різдв’яний борщ заквашується попередньо приготовленим квасом з буряка, тому має темно-червоний колір. Він ще символізує кров вифлеємських дітей, знищених за наказом Ірода.
5. Голубці – сама назва цієї страви вказує на її символічність. Голуб – символ Божої любови, символ Святого Духа, символ краси і сили, отриманої від Сотворителя.
6. Риба – у ранньому християнстві риба була прийнята як символ Христа багатьма Отцями Церкви. Знак риби був першою монограмою Христа. Грецька абревіатура ІХТІОС – ім’я Ісуса читається як “риба”. Саме брати-рибалки стали першими учнями Ісуса, який сказав їм, що вони будуть “ловцями людей”. Віруючі, учні Христа, як і Він самих, уподібнювалися рибам, які перебувають у безпеці лише у “воді вчення”. Три переплетених риби або три риби з однією головою символізують Трійцю.
7. Вареники – символізують достаток. Місце людини Господь призначив в Царстві Божому, де вона відчуває себе добре “як вареник у маслі”.
8. Млинці – своєрідний символ сонця. Новим Сонцем для християн став Ісус Христос.
9. Каша – символізує продовження роду, це Божий народ, який консолідується навколо новонародженого Ісуса. Каша є символом загального союзу людей завдяки освяченню людського роду, що до нас прийшло через втілення Сина Божого.
10. Пиріжки (коржі) – символ, здоров’я і щастя, які людина зможе отримати в постійному спілкуванні з новонародженим Ісусом.
11. Узвар (узвар, вода) – представляє життя, яка надає кожній людині. Свята вода є символом очищення тіла і душі.
12. Пампушки – святі на небі, які повірили в Ісуса і отримали вічне життя. Їх мільйони, і кожна людина, зокрема християнин, покликаний до того солодкого, повноцінного, вічного життя. Слово «свято» походить від «святого», і звідси пампух – символ свята, радості, які Богом даровані людям.
А ось що можна дізнатись про кутю зокрема:
- Макітра. Це глина, з якої створена людина. Тобто, це те, чим є наше фізичне тіло.
- Вода, без якої неможливе життя людини, яка символізує ефірне тіло.
- Мед дає смак нашій куті і символізує тим самим смак до життя, наше астральне тіло.
- Горіх, навіть по формі нагадуючий мозок людини, означає мислення, свідомість, тобто людське «Я».
- Розтертий мак пробуджує парапсихологічні здібності і є символом самодуху людини.
- Виноград, символ очищенного ефірного тіла, несе в собі знак життєдуху.
- Те, що вийде з макітри після того, як людина пройде весь свій цикл розвитку на цій планеті, очистивши своє фізичне тіло – пшениця, ячмінь – які символізують Атму.
Додам лише, що навіть найбідніші родини прагнули мати на столі саме 12 святвечірніх страв. Часом для досягнення омріяного числа треба було полічити й сіль у сільничці, й воду в кухлику і юшку, в якій варилися картопля й квасоля. А було на нашій землі і отак:
Сумний Святий вечір в сорок шестім році:
По всій нашій Україні плач на кожнім кроці.
Сіли до вечері мати з діточками,
Замість мали вечеряти та й облилися сльозами.
Мати гірко плаче, а діти питають:
– Мамо, мамо, де наш тато, чом не вечеряють?
– Тато на чужині, в далекім Сибіру,
Споминають Святий вечір в нашій славній Україні.
Споминають Святий вечір і усю родину,
Батька, матір, жінку й діти, й нашу неньку Україну.
Сумний Святий вечір в сорок шестім році:
По всій нашій Україні плач на кожнім кроці.
Пам’ятаймо… Не дамо повторитись…
Щедрої куті, веселого різдва та щасливого нового року, українці!