Назва дев’ятого місяця року пов’язана з вересом — вічнозеленою рослиною, широко розповсюдженою на Поліссі. Пахучі суцвіття вересу розпускаються в серпні й цвітуть аж до кінця жовтня. Проте найпишніше рожево-бузкові квіти вкривають піщані пагорби, торф’яники та соснові бори саме у вересні.
Так, як і українці, назву першого місяця осені тісно пов’язують з вересом і наші сусіди-слов’яни. Білоруси називають його «верасєнь», поляки — «вжесєнь». У перекладі з латинської мови вересень означає «місяць цвітіння вересу», а з литовської — «місяць вересу».
Та більшість європейських народів використовують латинську назву «септембер», що в перекладі означає «сьомий». Не дивно, адже ще у Древньому Римі вересень і справді був сьомим місяцем року.
Справа у тому, що у римлян новий рік починався з березня. Тож навіть, коли літочислення змінилося з юліанського на григоріанське, назву лишили старою.
Часто вересень називають бабиним літом. Якраз у вересні кілька днів поспіль стоїть тепла суха погода. В повітрі літають срібні ниточки павутиння.Із середини вересня відлітають у вирій птахи.
З приходом вересня в природі відбуваються істотні зміни. Прохолодними стають ночі, нерідко вранці над левадами звисають густі тумани, падають на землю перші приморозки.
Старший син Матері-Осені- вересень – уособлюється зрілим чоловіком з посохом, від дотиків якого всихає трава. Вересневе сонце ще м’яке і лагідне, але його все частіше закривають холодні хмари та сирі тумани. Символи Вересня – павутиння Бабиного літа, журавлині ключі у високому небі при відльоті у вирій, стиглі яблука в садах і перший золотий лист на дереві.
Народні прикмети
Вересень теплий і сухий – зима буде пізньою.
Грім віщує теплу осінь.
Мало лушпиння на цибулі і воно тонке – зима буде м’якою, товсте і багато – суворою, а коли жолудів чимало – то й лютою.
Вранішній дощ – як жіночі сльозі: довго не триває.
При заході сонця хмариться з півночі – на вітер, захід золотавий, жовтий або оранжевий – на гарну погоду, зорі вночі ясні – на погожу днину, тьмяні – на дощ, а коли перед світанком миготять – на переміну погоди.
З початком осені кури починають линяти – на теплу зиму.
Листя на березі жовкне з верхівки – на ранню весну, знизу – на пізню.
Журавлі відлітають у вересні – на теплу зиму.
Вересень верещить, що вже осінь, а має одну, та й то гірку ягоду – горобину.
Вересень слухає погоду січня, а якщо студений – то ситий.
Цієї пори одна ложка води робить дві ложки болота.
Чим тепліший і сухіший вересень – тим пізніше прийде зима.
Якщо луки засновано павутинням, гуси гуляють вкупі, шпаки довго не відлітають, то осінь буде тривалою і погожою.
Павутиння стелиться по рослинах – на тепло.
Мокре літо і тепла осінь – на тривалу зиму.
Якщо захід жовтий, золотавий або рожевий – на гарну погоду.
Птахи співають у негоду – на погожий день.
Журавлі восени летять високо – осінь буде тривалою.
Чим вищі восени мурашники, тим суворішою буде зима.
Горобина вродила рясно – осінь буде дощовою.
Якщо перший день бабиного літа видався погожим, то й осінь буде теплою.
Чим сильніший вітер, тим менша ймовірність місцевих приморозків.
Туман вранці піднімається, утворюючи хмари, – на дощ, падає на землю – буде суха днина.
Дим падає на землю – на сиру погоду.
Лебеді відлітають у вирій пізно – чекай тривалої теплої осені.
У вересні листя на вербі пожовкло – чекай ранніх приморозків.
Якщо у вересні масово опадає листя з багатьох видів дерев – буде довга і холодна зима.
Дощовий вересень – на врожай наступного року.
Бузина чорна і калина достигли не по порі – чекай холодної і лютої зими.
Буряки і морква мають мало сухої гички – чекай великих дощів.
Голос роздається далеко в полі – буде дощ.
Горобина защедрила рясно і завчасно почервоніла – на сувору і сніжну зиму.
Горобини багато – буде сира осінь; мало – осінь буде суха.
Дні літні іноді проглядають і у вересні.
Жолудів у вересні на дубі багато – до суворої зими.
Звуки вдень приглушені, чуткість погіршилась – погода збережеться добра.
Іній чи роса не випадають – на погану погоду.
Лебеді полетіли на південь рано – зима буде холодна.
Листя жовтіє з вершини – прийде рання весна, знизу – пізня.
В подарунок – вірші про вересень